Суспільне телебачення: мета не стала ближчою. Це констатували учасники міжнародної конференції “Суспільні та комерційні ЗМІ як європейський виклик для України”, що відбулася у Києві під егідою Ради Європи.
Суспільне телебачення, впритул підійшовши до практичної реалізації ідеї, відкочується знов на стадію обговорень і “круглих столів”.
Незалежний від держави суспільний телеканал – одне з гасел опозиції у виборчу кампанію – новій владі виявився не таким уже й потрібним. Про втрату інтересу може свідчити й те, що ключовий промовець – голова президентського секретаріату Олег Рибачук на конференцію не прийшов, надіславши натомість привітання. Як сказано там – цитуємо -- “Позиція президента України Віктора Ющенка однозначна: громадському мовленню бути. Реалізація цього мега-завдання є одним із пріоритетів у роботі команди президента, який вбачає у ній виконання своїх зобов`язань перед Майданом, серйозну передумову до входження країни у європейський інформаційний простір”.
Попри оптимістичні заяви представників влади, один з авторів концепції громадського мовлення, екс-віце-президент НТКУ Андрій Шевченко каже – є відчуття, що процес заморожено:
«При тому, що влада нібито почала говорити з нами однією мовою, але здебільшого це зводиться до дуже красивих, дуже правильних мантр, які ми чуємо з вуст Олега Рибачука, але цим і обмежуються конкретні кроки. Є відчуття того, що процес створення суспільного мовлення заморозився».
Шевченко, який зробив спробу трансформувати державний канал УТ-1 на канал суспільного мовлення, називає це спробою “на ходу перебудувати фастівську електричку на європейський експрес”. За його словами, контекст для створення суспільного телебачення сьогодні несприятливий. Закон про суспільне мовлення у Верховній Раді провалено, Національна телерадіокомпанія повертається до свого державного формату, політичної волі до реформ нема.
Інший розробник концепції суспільного телебачення, відомий журналіст Олександр Ткаченко жартома привітав учасників конференції як “Клубу любителів суспільного мовлення”. За його словами, якщо закон про суспільне мовлення не буде прийнятий до кінця виборчої кампанії, ідею доведеться надовго поховати:
«Сам закон про суспільне мовлення обов`язково повинен бути прийнятий до кінця виборчої кампанії.… Зрозуміло, що після виборів ті сили, які переможуть, навряд чи захочуть віддавати ресурс в руки громади…. Якщо зараз під час виборчої кампанії закон не буде прийнятий, це буде першим індикатором того, що тема знову буде переходити рівень клубного спілкування».
Як відзначали учасники конференції, готуючи цю зустріч, вони сподівалися говорити про практичні речі та почати власне створювати громадське телебачення. Натомість змушені повертатися до вихідної точки і вкотре доводити важливість його появи в Україні. Як сказала член Нацради з питань телебачення Тетяна Лебедєва:
«Всі вже розуміють, що державне телебачення це не просто атавізм, це сумний спадок, який ми отримали від радянської комуністичної системи, це ознака тоталітарних режимів».
До чого голова виконавчого комітету з питань ЗМІ Ради Європи Кароль Якубович додала:
“Жодної державної преси, жодної контрольованої урядом преси, -- у цьому, зокрема полягає свобода слова”.
