Спеціальні потреби

Як може Україна стати енергонезалежною?


Україна може стати незалежною від закордонних енергоресурсів, якщо навчиться їх економити. Це стверджують фахівці, які закликають замість перемовин з Росією про дешевий газ зосередитись на технологіях енергозберігання. За “круглим столом” у Верховній Раді обговорювали проблему мінімізації наслідків прогнозованого зростання цін на енергоносії.

Сьогодні Україна посідає перше місце в світі за затратами енергоресурсів на одиницю продукції. За нею йдуть Росія, де не жаліючи палять дармовий газ, і Білорусь. Як твердять фахівці, якби Україна перестала марнувати енергоносії, вона могла б безболісно обійтися без тих 35% природного газу, які щороку докуповує за кордоном. Як сказав народний депутат, голова підкомітету з питань держборгу, запозичень та інвестицій Володимир Майстришин, «достатньо сьогодні 35% заощадити, і ми станемо де-факто незалежною державою».

Проблема енергозбереження – головний виклик економіці України і її державній безпеці, стверджують учасники дискусії. Через енергозатратність вітчизняного виробництва, що у 3-5 разів перевищує аналогічні показники розвинутих країн, Україна щороку викидає на вітер велетенську суму в 12 мільярдів доларів. Особливо ж гостро проблема енергетичної безпеки постане у 2012 році, коли вибігає строк контракту на поставки дешевого газу з Росії. Після цього ціна за російський газ, прогнозують експерти, може підскочити удвічі – з нинішніх шістдесяти до ста двадцяти-ста п`ятдесяти доларів за тисячу кубометрів. Як застерігають фахівці, це означає зупинку вітчизняного хімічного виробництва; “ляже” і металургія.

А відтак стратегія, яку зараз обрала країна – більше купувати і краще торгуватися про ціну – хибний, -- заявляє голова парламентського комітету з промислової політики Вадим Гуров. «Теорія побільше і подешевше роздобути приведе до повного краху», -- каже вiн. Натомість, за словами депутата, є інший шлях, якого Україна вперто не помічає – енергозбереження. За час, що лишився до 2012 року, фахівці закликають зосередитись на впровадженні енергозберігаючих технологій. Це має стати пріоритетом державної політики не менш важливим, аніж вступ до Світової організації торгівлі, -- вважають прихильники шляху жорсткої економії. На їхню думку, щоб мінімізувати наслідки прогнозованого різкого зростання цін на енергоносії, мусить негайно запрацювати система “батога і пряника” – правових механізмів заохочення економії та покарання марнотратства.

Причому на думку учасників дискусії, енергозбереженням доведеться пильно зацікавитись не лише великій економіці, а й пересічному громадянину, якого теж рано чи пізно торкнеться підвищення цін на енергоносії. Як каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін, хоч Верховна Рада наклала мораторій на підвищення цін для населення і ЖЕКів, однак рішення це суто політичне:

«Це вже не економічний процес, це вже перейшло у політичну площину. І швидше за все, підвищення цін до виборів не буде, а от після виборів швидкими темпами впродовж півроку ціни виростуть у три або й чотири рази».

Протиставити зростанню цін, кажуть експерти, можна тільки економію. І якщо сьогодні показники економії енергоресурсів вкрай низькі – 1-2 відсотки від річної потреби, то реальний потенціал енергозбереження, за оцінками, може скласти 70 відсотків.

XS
SM
MD
LG