Спеціальні потреби

Полiтологи змальовують аварiйнi сценарiї


“Українська аварія-2006”. Під таким кутом зору розглядають післявиборчу ситуацію українські політологи. До можливих аварійних сценаріїв розвитку подій вони включають, зокрема, розпуск Верховної Ради нового скликання, скасування результатів щойно завершених парламентських виборів і навіть дострокові вибори президента України.

Політологи віщують недобре. У квітні-червні 2006 року, твердять вони, Україні загрожує одразу кілька великих політичних аварій. Аварія номер один – можлива спроба імпічменту президента – у разі, якщо до червня не буде сформовано уряд “помаранчевої коаліції” на чолі з Тимошенко. Тоді лідерка БЮТ може вивести на вулиці Києва десятки тисяч людей – не те щоб новий Майдан, але до вимоги дострокових президентських виборів, вважають експерти, може дійти.

Аварія номер два – можливий розпуск парламенту, знову-таки в разі, якщо нова правляча коаліція не буде створена. І аварія номер три – звільнення з посади мера Києва Леоніда Черновецького та повторні вибори міського голови.

Ці катастрофічні прогнози аналітики вибудовували за круглим столом Інституту національної стратегії України. Злі язики кажуть, що його засновник – московський політолог Станіслав Бєлковський працює на відомого тіньового українського політика Олександра Волкова. Останній, не потрапивши до виборчого списку БЮТ, поміняв ставлення до Юлії Володимирівни на різко негативне. Станіслав Бєлковський називає Тимошенко джерелом двох із трьох прогнозованих політичних аварій:

«Ця передаварійна ситуація в українській полiтиці обумовлена політичною психологією і психологічними проблемами Юлії Володимирівни Тимошенко. Бо вона зараз позиціонується як своєрідна коханка та сестра нації, як жінка-лідер, молода і достатньо приваблива в сексуальному сенсі. Вона розглядає себе як Беназір Бхутто української політики. Вона не може бути Індірою Ганді чи, наприклад, Маргарет Тетчет української політики, тому вона не може чекати. Вона не може чекати 2009 року, і тому для неї неприйнятний будь-який регулярний сценарій. Вона має отримати владу, має стати прем`єром вже влітку цього року, і іншої мети вона перед собою не ставить. Якщо вона буде розуміти, що вона не може стати прем`єром, звичайно, вона буде ініціювати держпереворот. В мене нема жодного сумніву, що вона виведе народ на вулиці... Єдиною ідеєю Тимошенко є безмежна і необмежена особиста влада... Я вважаю, що режим Тимошенко це буде справжній авторитарний режим лукашенківського типу чи путінського типу».

Інший політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов не схильний драматизувати ситуацію. На його думку, всі можливі аварії, пов`язані з нестворенням коаліції, через досі не опубліковані результати виборів будуть відтерміновані на осінь. А тоді вже й призабудеться, хто на виборах переміг, каже Карасьов:

«Чим далі ми від виборів, тим імпульс перемоги Регіонів і БЮТ згасає. Проходить драйв – ми виграли. Забувають. Уже другий телесеріал. Друге “мило” -- коаліція. Вибори закінчились, і тут друге мило – коаліція. А це вже інша справа, інші подробиці. Ось такі аварії, але поки що ні один пішоход не збитий».

Є й така парадоксальна думка: хоч аварії і кризи будуть, але це непогано. На переконання народного депутата Ігоря Гриніва, Україні потрібна помаранчева коаліція і прем`єрство Тимошенко. Як він визнає, це призведе до дестабілізації, однак чим більше буде криз, тим швидше Україна просунеться до демократії, навчившись з них “вирулювати”. По прямій накатаній колії можна лише повернутися назад, у корупційне тоталітарне суспільство, в якому ми жили 15 років, каже Гринів:

«Беремо вже зовсім водійську термінологію... Коли їдеш в час-пік, може спотієш, але навчишся їздити. Так от, нашій державі сьогодні потрібно їздити в умовах демократії, а не в умовах накатаної колії... До тоталітаризму можна приїхати під так званим прапором стабільності», --зазначив Iгор Гринiв.

XS
SM
MD
LG