Спеціальні потреби

В медіа-просторi України будуть великi змiни


Міжнародні правозахисні організації зазначають, що в Україні кардинально змінилась ситуація зі свободою слова. Зникла цензура з боку влади, а журналісти вільніше висвітлюють контроверсійні теми. Одним з показників таких змін є і діяльність Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України. Нещодавно Рада ухвалила рішення надати ліцензію на мовлення колись закритій радіостанції Континент, яка належала Сергію Шолоху. Голова Нацради Віталій Шевченко днями побував у вашингтонській студії Голосу Америки.

Після відвідин форуму у Лас-Вегасi Національної асоціації мовників США Віталій Шевченко каже, що Україна сьогодні знаходиться на порозі великих змін та проривів у теле-радіо-індустрії і Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, зазначає вiн, намагається іти у ногу з часом:

«Буквально недавно ми вперше про ліцензували чотири цифрові канали телевiзiйнi i ми очiкуємо дуже великих змiн. Очiкуємо, що вже найближчим часом в Українi започаткується цифрове мовлення. Це – прихiд нових технологій, нових інвестицій, зрештою.... Видно, що в Україну зараз готовi прийти великі грошi. Всi активно цікавляться умовами спiвпрацi з українськими телевiзiйниками i радiйниками. Цiкавляться законодавчою базою, яка регулює стосунки у цiй сферi, зокрема новим законом, який набув чинності 1-го березня, про телебачення i радiо, який дуже багато змiнює у стосунках мiж мовниками i всіма, хто задіяний у комунiкацiйнiй сферi в Українi».

Віталій Шевченко прогнозує, що восени почнеться активна пора, пов'язана з розширенням контактів. Саме у цей період планується приєднання України до транскордонного мовлення.

Що ж до збільшення кількості телевізійних каналів, яких в Україні у порівнянні з розвиненими західними країнами дуже мало, то голова Нацради переконаний, що створення цифрового мовлення якраз надасть поштовх для їх розвитку в Україні. Хоча він зізнається, що це процес не буде простим.

«Це справді буде для України складний процес. Ми вперше у цьому році маємо 10 мiльйонiв гривень бюджетних коштiв видiленi на запровадження програми цифрового мовлення i зараз лише думаємо, як їх краще освоїти. У будь-якому випадку першi глядачi цифрового телебачення – їхнє коло буде дуже обмежене. Ми по регiонах впроваджуємо цифрове мовлення: це буде Київ, потім ми хочемо його впровадити в Криму, в Луганськiй областi, в Закарпатті. Вирiшимо якiсь проблеми, пов`язанi з густозаселеними регіонами, там де є проблема частотного освоєння. Ну, i з другого боку, там, де Україна має проблеми взагалi з iнформацiйним забезпеченням своїх громадян, оскiльки в попереднi роки ми дуже багато програли i наш iнформацiйний простір розвивався безсистемно i ми не дбали про свою інформаційну безпеку. Так що почасти ми i цю проблему розв`яжемо шляхом впровадження цифрового мовлення. Ну, але тим не менш доводиться говорити, що це дорого, що це щось коштуватиме кожному громадянину, який захоче приймати програми цифрового телебачення, i завдання держави i нас – Національної ради – в тому, як зробити це мовлення доступнішим.

Ще одне важливе питання, яке вже довгий час дискутується в Україні -- створення громадського телебачення. Віталій Шевченко каже, що Національна рада виступає за перетворення державного телебачення на громадське:

Національна Рада весь час підтримувала ідею суспільного мовлення, навiть i попереднiй склад, який прийнято було вважати таким про-владним у негарному розумiннi цього слова i навiть i вiн пiдтримав ідею суспiльного мовлення. Інша річ, що не говорив, як це зробити. Iдея провисала. Нинiшнiй склад однозначно говорить, що треба зробити i додає, що треба зробити на базi державного телебачення i радiо. Я не сумнiваюся, що суспiльне мовлення утвориться не паралельно з державним, а саме на базi державного», -- переконаний голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України Віталій Шевченко.

XS
SM
MD
LG