В центрі Києва сьогодні виросла купа із журналів. Сотні людей принесли з дому різноманітні видання і залишили їх на Європейській площі. Таким чином громадяни вимагали звернути увагу на явище, яке вони вважають мовною дискримінацією. Лише одиниці журналів виходять українською – решта віддають перевагу російській, кажуть вони. Учасники акції вважають це несправедливим.
Киянка Юля Седик зібрала вдома декілька журналів, щоб залишити їх на сходах перед Українським домом. Пообіді в середу там виросла величезна купа видань із яскравими обкладинками. Їх об'єднує одне – вони російськомовні. Жоден із улюблених журналів, які читає Юля не має української версії, скаржиться вона:
«Було би набагато приємніше читати українською. Мені особисто. І моїй родині, друзям. Тобто я знаю ще як мінімум дві сотні людей, яким би було приємно читати українською».
Не зважаючи на зливу, в акції взяли участь декілька сот людей. Україномовна молодь запрошувала своїх друзів взяти в ній за допомогою мобільних телефонів, каже Ірина Петрів: «Я розсілала 78 смс-ів. Зараз з моїх друзів є четверо. Ще двоє їдуть», - сказала вона.
Акцію влаштували українські митці та їхні друзі. Лідер гурту «Тартак» Сашко Положинський вважає, що читання українською сприятиме патріотичному вихованню. Українська влада, попри обіцянки, робить недостатньо для того, щоб власники видань пішли на зустріч україномовній аудиторії, сказав вiн i додав:
«В Україні – 70 відсотків громадян вважають українську мову своєю рідною. Тому приблизно така кількість друкованих видань має бути україномовними. Натомість міжнародні холдинги, які в усьому світі видають свої журнали мовою тієї країни, де друкуються. У Польщі – польською, в Угорщині – угорською і так далі. В Україні вони видають все виключно російською. Навіть не роблять два варіанти. Я вважаю це недопустимим».
Тижневик «Дзеркало тижня» та діловий журнал «Контракти» - чи не єдині видання, що виходять у двох варіантах – україно- та російськомовному. Решта – вважають це зайвим. Видавці кажуть, що робити дві версії журналу чи газети – економічно не виправдано. Для чого витрачати гроші на перекладачів та папір, якщо всі в Україні читають російською? До того ж власники видань бояться, що багато людей на сході та півдні країни перестануть купувати пресу, якщо вона буде українською. Юля Седик називає ці побоювання невиправданими:
«У нас он вся реклама українською мовою – і що, перестали купувати пральний порошок? Та ні – навпаки, зросли продажі».
Схожі проблеми зараз спостерігаються й у кінопрокаті. Майже 100% фільмів йдуть у російському перекладі. Уряд запропонував дублювати частину іноземної продукції українською мовою. Втім, кінопрокатники вирішили оскаржувати це рішення у суді і домагаються його скасування.
