Спеціальні потреби

Про перепони у боротьбі з оргзлочиннiстю


Днями у Вашингтоні почала свою роботу міжнародна програма обміну лідерами, фінансована Державним департаментом США. У рамках програми представники різних країн вивчають досвід боротьби з організованою злочинністю. Серед 19 учасників програми є і представниця України. Олена Шостко - доцент Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого люб'язно погодилась завітати до нашої студії. З нею розмовляла Мирослава Ґонґадзе.

МҐ: Проблема корупції і організованої злочинності в Україні є надзвичайно серйозною і багато різних програм працюють над її подоланням. З Вашої точки зору, чи можна організовану злочинність взагалі подолати, чи вона є частиною суспільного життя будь-якої країни?

ОШ: Безумовно, це дуже складна проблема. Майже всі країни стикаються з цією проблемою, але на мою думку, як, в першу чергу, кримінолога, можна зробити певні зусилля, які зменшать вплив організованої злочинності і корупції, як невід’ємної складової. Треба сказати, що ми маємо позитивний досвід багатьох країн, наприклад, Італії. Хоча кожний рік ми чуємо про якісь певні корупційні скандали, але це говорить про те, що в принципі є активність правоохоронних органів. З іншої сторони, коли ми бачимо, що в тих чи інших країнах говорять, що вона, наприклад, зменшується, а опитування людей свідчить про інше, то тоді виникає багато питань. Тому, безумовно, потрібні системні зміни. Це системне явище - організована злочинність, - яке вбудоване в економіку, вбудоване в політику; вона дуже сильно пов’язана з цим. Я би сказала стосовно українського законодавства і нашої системи правоохоронної, наших наукових досліджень, що, на жаль, до цього часу немає єдиного розуміння що таке організована злочинність. Ми можемо по-різному розуміти: науковці з однієї сторони, практичні працівники – з іншої, і наші громадяни – з третьої сторони. Тому потрібні наукові дискусії і конкурентні засади до вивчення цієї проблеми.

МҐ: Я думаю, що у людей, напевно, не виникає питання що таке організована злочинність. Практично кожен українець відчуває на собі в тій чи іншій мірі цю проблему. Все ж таки, чи є в Україні політична воля для подолання цієї проблеми, для боротьби з цією проблемою?

ОШ: Я би сказала – так. В порівнянні з тим періодом, який у нас був, в порівнянні з минулим режимом, то зараз ми бачимо, безумовно, політичну волю на вищому рівні. Але, все таки, цього замало. І цю політичну волю треба, скажімо так, підтримувати весь час з точки зору громадян. Тобто, громадяни повинні тиснути на державу і не тільки на першу особу, - наприклад, Президента, - а і на місцеві органи влади і на місцеві правоохоронні органи. Тому, Ви знаєте, велика проблема є, можливо, навіть, не на рівні центральному, а на рівні обласному, міському, районному. Тобто, ми, можливо, ще не бачимо тих людей, які займають перші позиції у різних правоохоронних органах, які би мали політичну волю до подолання цієї проблеми на своєму рівні. Вони чекають весь час якоїсь команди, якихось вказівок зверху.

МҐ: Як науковець, скажіть, будь ласка, в чому корінь організованої злочинності? Кожну проблему треба долати, починаючи з її кореня. То в чому корінь саме цієї проблеми?

ОШ: Корінь організованої злочинності ми можемо знайти в нашому радянському минулому. Оскільки це пов’язано з тією системою, яку ми мали раніше, дуже важко нам за рік щось змінити. Добре, що саме політична воля існує. Корінь є в тому, що політичні та економічні засади, інтереси, все, що ми мали в Союзі, ці номенклатурні зв’язки, вони не є подоланими зараз в Україні. Ми маємо цей тягар. Мені здається, тут треба діяти з двох сторін: ми повинні говорити, що наші депутати, Президент, прем’єр-міністр повинні мати політичну волю, але ми не можемо просто сидіти та спостерігати і думати, що хтось прийде і скаже, що завтра ви будете жити в такому суспільстві, де не буде організованої злочинності. Ми кожен день чуємо про якісь корупційні дії; ми, можливо, беремо участь в них, але ми цього не робимо і це є також наша вина.

МҐ: Скажіть, будь ласка, якщо б Ви писали план боротьби з організованою злочинністю, які були б найважливіші кроки, які потрібно було б зробити для того, щоб подолати цю проблему?

ОШ: Дуже важко сказати за ці п’ять хвилин, які ми маємо. Безумовно, це повинні бути дії підготовлення професіоналів, науковців. Ми повинні дослідити позитивний досвід, який мають інші держави, не говорити, що там також такі ж самі проблеми і у нас не гірше. Ні, на жаль, стосовно корупції в нас гірше, тому що в демократичних країнах існують демократичні інститути і система певна, яка не дозволяє службовцям вести себе тим чи іншим чином. Але також треба пам’ятати, що і не все залежить від системи кримінальної юстиції. Це тільки одна частина. Вона повинна бути спрямована на те, щоб у злочинців було більше шансів потрапити у в’язницю.

XS
SM
MD
LG