Спеціальні потреби

У Росії починається самміт країн Великої Вісімки

  • Петро Фединський

Президент Росії Володимир Путін каже, що має намір зосередити увагу учасників самміту на ряді питань, у тому числі енергетиці, інфекційних захворюваннях, освіті, регіональних конфліктах, контр тероризмі та зброї масового ураження.

На Заході тим часом посилюється занепокоєння, що попри публічні заяви уряд Росії фактично стоїть на заваді вирішенню деяких з цих питань. Перше місце у переліку проблем, які перерахував у своєму привітальному зверненні Президент Путін, посіло питання енергетичної безпеки у світі. Сама ж Росія показала себе ненадійним постачальником енергії, коли у січні цього року Державна компанія Газпром припинила постачання газу в Україну. Віктор Кременюк, заступник директора Американсько-канадського інституту при Російській академії наук каже, що ця подія порушила питання енергетичної незалежності. ‘‘Перед кризою в Україні, газова залежність України від Росії вважалася початком партнерських стосунків, та навіть альянсу. Тепер у цій залежності бачать загрозу'', - каже він.

Багато західних аналітиків говорять, що Росія також експлуатує криваві конфлікти на Кавказі, щоб втримати свій вплив у регіоні. Колишній посол США в Україні Карлос Паскуаль, а нині Директор відділу досліджень зовнішньої політики в Інституті Брукінґса каже, що учасники самміту мають обговорити ці конфлікти. ‘‘У всіх цих конфліктах на території колишнього Радянського Союзу, особливо в Грузії, Росія була партнером, який вмішується не в свої справи. Тому Сполучені Штати та решта країн Великої Вісімки мають зайняти категоричну позицію і вимагати миротворчих зусиль в Грузії та Абхазії замість розпалення нового конфлікту'', - говорить Паскуаль.

Перед тим, як Росія була включена до Великої Вісімки у 1998 році, організація мала назву ‘‘Група семи індустріалізованих демократій’’. Колишній кореспондент московського корпункту Файненшл Таймс Дейвид Сетер каже, що існує велика різниця між Росією та рештою країн щодо того, як вони розуміють поняття демократичного суспільства. У західних демократіях держава слугує особі, у Росії ж навпаки: особа - інструмент державного апарату. У результаті, додає Сетер, Росія не може зрозуміти певних етичних норм. ‘‘Принцип рівності всіх перед законом. Ідея верховенства законів над суспільством, над інтересами окремих осіб та навіть над інтересами держави. І держава, як і кожний громадянин, має обов'язок поводитися у відповідності з цими нормами закону'', - переконаний Сетер.

Нещодавно Сетер виступав на присвяченому Росії та самміту круглому столі в Інституті Гадсона - аналітичному центрі у Вашингтоні. На цьому зібранні російський політичний аналітик Андрій Пьйонтковський сказав, що заява Путіна про те, що він проти ультиматумів стосовно нерозповсюдження ядерної зброї доводить, що учасники самміту скоріш за все не зможуть досягти повної згоди, як діяти далі по відношення до Ірану. ‘‘Це означає, що Москва ніколи не дозволить Раді Безпеки ООН застосувати якісь реальні санкції проти Ірану. А це означає, що Іран не матиме стимулу припинити свої ядерні програми'', - додає Сетер.

У той час, як на Заході лунають заклики виключити Росії із Великої Вісімки, ніхто у вищих ешелонах влади цю ідею не підтримує. Крім того, дехто закликає включити до групи Китай, який міг би допомогти розв'язати ряд актуальних світових проблем.

XS
SM
MD
LG