Спеціальні потреби

З життя нової хвилі українцiв в Сакраменто






Українські поселення в США почали з’являтись з кінця дев’ятнадцятого сторіччя, коли українці почали масово прибувати до Америки. За понад сто років свого існування українські громади значно змінилися. Деякі повністю злилися з американським суспільством. Iншi вижили і завдяки новій хвилі імміграції переживають новий етап розвитку. Як правило, ці поселення мають глибокі коріння і довгу історію. Втiм, у сонячній Каліфорнії на західному узбережжі США, не дак давно виникло зовсім нове, велике поселення українців. Місцем свого нового проживання вони обрали адмiнiстративний центр Каліфорнії - місто Сакраменто.

Щопонеділка о сьомій вечора українці Сакраменто мають можливість налаштуватися на українську хвилю, коли надходить радіо-година Товариства збереження української спадщини північної Каліфорнії. Товаристо очолює Юрiй Олійник, який за фахом композитор. «Як ми створили товариство 25 років тому, то ми взяли собі за мету головно пропагувати українську музику, образотворче мистецтво серед американців».

Пан Юрiй офіційно зареєстрував товариство 1983 року і був його головою протягом перших п’яти років. Згодом був знову обраний головою товариства і виконує ці обов’язки останні 14 років. Організація починалась, коли в Сакраменто було менше сотні українців.

Члени товариства переважно належать до мiсцевої української греко-католицької церкви святого Андрія Первозванного. Невелика, але активна парафія церкви постійно організовує святковi заходи та пропагує українську культуру в американському суспільстві. За словами її настоятеля отця Петра Дячка, який крім у Сакраменто також обслуговує церкви у Сан-Франциско та Санта-Кларi, ці чи не найвіддаленіші від України парафiї, незважаючи на свiй маленький розмір, можуть похвалитися відданими прихожанами. «То є місійна станиця… Вони є невеликі громади, але точно ідентификовані до своєї церкви, до своєї нації», - сказав вiн.

За приблизними підрахунками, в Сакраменто живе до сімдесяти п’яти тисяч українців. Основну масу складають відносно недавно прибулi п’ятидесятники, баптисти та представники інших конфесій, які поселилися у місті та на його околицях. Баптистська церква пастора Володимира Вільчиці існує вже чотирнадцять років. За цей час вона значно розширилась і має у Сакраменто три окремi громади. До кожної з них належить близько чотирьохсот людей, значна частина з яких діти та молодь. За словами пастора, життя у цих громадах жваве:

«При нашій громаді існує недільна шкода, громада має три приходи, маємо дитячий хор, в недільній школі навчається понад сто дітей. Часто проходять весілля, бізнеси, допомагаємо на Українi у будівництві церков».

До Сакраменто українськi iммiгранти з так званої четвертої хвилi почали прибувати у середині вісімдесятих. З часом стали на ноги і відкрили свої малі бізнеси. Родина Кучерів купила гастроном «Київ» близько року тому. Більшість клієнтів крамниці - іммігранти з України та інших республік колишнього СРСР. Як каже Ярослав Кучер, «в основному хто у нас купляє, - це наші іммігранти користуються спросом i зараз ми уже частково переходимо на американців».

Наявність бізнесів створила умови для ринку реклами, що допровадило до виникнення в Сакраменто українських засобів масової інформації. Окрім радіо в мiстi існує українське телебачення, кілька газет і журналів.

Олександр Журавель - ось уже кілька років керує українським духовим оркестром міста. Оркестр - частий гість у церквах різних конфесій. Окрім того пан Олександр заснував і очолює український культурно-громадський центр та займається видавничою діяльністю. Ось уже вісім років він випускає журнал «Погляд». «Я міг був заснувати якесь російське видавництво, але я на цьому не робив ставку. Мені цiкаво зробити те, що будує нашу громаду, наше суспiльство, наших дітей».

У Сакраменто діє кілька українських суботніх шкіл. Одна з них, школа українознавства, працює вже п’ятнадцять років. Цього року атестати про її закінчення отримало 38 учнів. А загалом тут навчається близько трьохсот дітей.

Свята та фестивалі в українській громаді Сакраменто звичне явище. Однак, у своїй більшості ці заходи носять назву «слав`янських». На думку колишнього львів’янина Андрія Криштофовича, узагальнення «слав’янський» негативно впливає на визначення самоідентичності українців.

«Цей термін - щоб заувалювати національну ідею, яка повинна бути, яка повинна зорганiзовувати людей», - каже пан Андрiй.

Зважаючи на велику кількість українського населення, п’ять років тому Кредитна спілка міста Рочестер, штату Нью-Йорк, відкрила своє відділення у Сакраменто. Кредитівка стала популярною фінансовою установою поміж українських іммігрантів. Однак, на загал, говорять такi активісти громади як Ольга Герасименко-Олійник, українці Сакраменто роздрібнені переважно на невеликі групи за конфесієями. «Я не думаю, що можна об’єднати, але спільне можна знайти. Хоч сиди собі i їж поп-корн і дивися їхній телевізор, якщо ти це любиш...», - сказала вона.

Панi Ольга - одна з найактивніших членів громади. Її капела бандуристів невід’ємна частина будь-якого свята. Вона разом з іншими активістами громади намагається міняти свідомість своїх співвітчизників. Цей процес, каже вона, повільний, але рухається.

XS
SM
MD
LG