Зірка американського і єгипетського кіно Омар Шариф здобув світову славу завдяки зіграним ролям у 2 історичних кіноепопеях - "Лоренс Аравійський" і "Доктор Живаго". Нещодавно знаменитого актора було нагороджено відзнакою "За особливі досягнення".
Премію вручив заснований у Вашингтоні Арабсько-американський антидискримінаційний комітет. Організація вшанувала Шарифа за його нову роль, але цим разом у реальному житті - сприянні встановленню культурних мостів між Сполученими Штатами і Арабським світом.
Омар Шариф вважає стрічку "Лоренс Аравійський" 1962 року початком своєї світової акторської кар"єри. Роль зробила його ще й привабливим посланцем Єгипту, де Шариф був кумиром жінок, а Гамаль Абдель Нассер - харизматичним антизахідним лідером. "Я прибув до Голівуда, коли Нассер був при владі, а тоді, в 60-ті, на Нассера дивилися в Америці, як потім на Саддама Хуссейна. Спробуйте уявіть, щоб іракський актор перед війною з Іраком з"явився у США і став зіркою в Голівуді - це просто немислимо. Але то було велике везіння - мені пощастило отримати роль у чудовому фільмі "Лоренс Аравійський". Це справді була видатна стрічка, одна з найкращих у в історії кіно. Тож мені дуже поталанило, і я одразу ж був номінований на Оскара", - згадує Шариф.
74-річний Шариф розчулено згадує, як тепло приймали його, арабського актора, в Сполучених Штатах. За ті 4 роки в 60-их, коли він тут жив і працював, не відчув ані тіні напруги. Його засмучує прірва, що нині пролягла між США і Арабським світом. "Світ змінився - тоді не було цієї страшної ненависті, яку ми бачимо зараз, між частиною арабів і частиною американців. Тоді не було нинішніх екстремістів-радикалів, і то був інакший світ, якого сьогодні вже нема", - додає він.
Шариф вважає, що тератаки 11 вересня 2001 року сформували в багатьох американців вкрай хибне уявлення про арабів і мусульман. Він закликає бачити різницю між вузькими групами мусульман, ворожих до Заходу, і величезною миролюбною більшістю. "Ми, араби, дуже доброзичливий народ. Є окремі лихі люди, є окремі божевільні. Їх зробила такими російсько-афганська війна. Тоді їм дали в руки потужну зброю на зразок зенітних ракет "Стінгер", щоб вигнати росіян з Афганістану. Багато мусульман пішли воювати і видворили невірних, якими вони тоді бачили росіян, з Афганістану. Коли ж війна закінчилась, вони залишилися без роботи і не знали, як їм жити далі. Усе, що вони вміли - це воювати, стріляти із зеніток "Стінгер", стріляти з автомата", - каже він.
Омар Шариф часто шукав ролей у кіно, які показали б мусульман, що вміють жити в гармонії з людьми іншої віри. Такою була головна роль у французькій стрічці 2003-го "Месьє Ібрагім". Шариф звинувачує індустрію кіно за стереотип арабів і мусульман як лиходіїв. Він каже - побороти стереотип можна через діалог з арабським і мусульманським світами: "Ми мусимо позбутися ненависті і бути розсудливі - і ми, і вони. Ми і американці мусимо бути розважливі і відкинути ненависть. Треба порозумітися, сісти разом і розмовляти, і судити тверезо".
Омар Шариф багато подорожував і знайшов багато спільного між американськими й арабськими цінностями, особливо родинними. Він вірить - слід примножувати те, що єднає людей.
