Спеціальні потреби

Церковнi лiдери про мову i сепаратизм


Лідери українських церков закликають політиків відмовитись від спекуляцій на мовному грунті. Про це йдеться у зверненні членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій у зв`язку із суспільною напругою, що виникла навколо питань функціонування мов та загрози сепаратизму.

Церкви долучають свій неполітичний голос до справи об`єднання України. У спільному зверненні предстоятелі конфесій закликають “державних і політичних діячів додержуватись Конституції і не перетворювати мовне питання на предмет протистояння, не сіяти навколо його розв`язання ворожнечу й ненависть та пам`ятати про відповідальність за наслідки своїх рішень і дій не тільки перед народом, але й перед Богом”. Відозва містить заклик “так само відповідально поставитися і до питання сепаратизму, який становить загрозу незалежності й суверенітету нашої держави”. Звернення підписали очільники всіх без винятку представлених в Україні церков, у тому числі патріарх Філарет від Української православної церкви Київського патріархату, митрополит Володимир від УПЦ Московського патріархату, кардинал Любомир Гузар від українських греко-католиків, а також голови протестанських, мусульманських, іудейських релігійних організацій України.

За словами прес-секретаря Київської патріархії УПЦ-КП ігумена Євстратія Зорі, звернення з`явилось як реакція на болючі проблеми суспільства:

«Ми бачимо, що якщо ці процеси не зупинити, якщо ворожнеча навколо питання мови або процеси сепаратизму не зупинити вчасно, вони можуть привести до великих громадянських конфліктів. І тоді церкви, релігійні організації в силу самої своєї природи повинні будуть закликати до миру і злагоди. І тому щоб попередити це, щоб уже не рятувати ситуацію, коли вона стане некерованою, а розв`язати ці конфлікти завчасно, і було видане це звернення».

Коментуючи документ, представник Київського патріархату заявив, що чинником розбрату стали вимоги надати російській мові статус другої державної. За його словами, за цими вимогами криється протиставлення російської – українській:

«Бо ми зазвичай бачимо, що ті, хто виступає за державність російської мови, частіше всього роблять це тому, що вони не хочуть, не бажають вивчити українську мову. Що їм простіше вести державну документацію російською мовою, здійснювати свої виступи російською і так далі. Ми не бачимо в Україні утисків щодо російської мови. Питання мови не повинно бути тим питанням, яке ділить Україну. І питання державності для російської мови не повинно ставитися як питання, яке ділить Україну...».

Нагадаю також – днями українські конфлікти на мовному грунті коментували представники європейських організацій. В інтерв`ю тижневику “Дзеркало тижня” високопоставлений співробітник Ради Європи Хасан Бермек роз`яснив, що визначення статусу мов належить до виключної компетенції центральної влади. Як він наголосив, згідно з Європейською хартією мов, “надавати мові певний статус можуть тільки органи центральної влади”; щодо регіональних органів влади таких функцій не передбачено.

Як відомо, у деяких областях України місцеві ради, посилаючись на Європейську хартію мов, надали російській мові статусу регіональної.

XS
SM
MD
LG