Спеціальні потреби

Нинішнє літо стало несподівано спекотним у Північній півкулі.


Деякі атомні електростанції в країнах Європи навіть змушені були скоротити виробництво електроенергії через те, що вода в річках була занадто теплою для охолодження реакторів. Чи це та інші явища свідчать про глобальне потепління?

Учені підходять до цього питання неоднозначно. Дехто наполягає на негайній потребі скорочення викидів у атмосферу парникових газів. Інші ж заспокоюють кажучи, що глобальне потепління є лише частиною природного кліматичного циклу. Автори багатьох, оприлюднених за останній рік наукових звітів б'ють на сполох: посилюється процес танення криги в Алясці, Гренландії та Антарктиді. Це, в свою чергу, зменшує життєвий простір для диких тварин Півночі, зокрема полярних ведмедів. Водночас кліматичні умови стають дедалі сприятливішими для ворогів лісів - комах. Вони швидко поширюються з південного заходу США на північні - лісові райони Британської Колумбії. Також, через потепління води в тропічних районах, зникають коралові рифи.

Більшість учених пояснюють всі ці зміни утворенням у верхніх шарах атмосфери своєрідної ковдри з вуглекислого та інших газів, потовщення якої відбувається за рахунок відходів від згорання вугілля, природного газу та нафтопродуктів. Ричард Сомервіл з Інституту океанологічних досліджень Скриппса, що в штаті Каліфорнія, каже, що теперішня тенденція до потепління відрізняється від тих, які мали місце в історії Землі. «Зараз ми маємо достатньо знань твердити, що теперішнє потепління, яке ми спостерігаємо упродовж декількох десятиліть 20-го століття, здебільшого спричинене діяльністю людини», - говорить він. Міжурядова рада ООН, яка вивчає кліматичні зміни дійшла висновку, що в атмосфері землі нині на 30 відсотків більше окису вуглецю, аніж це було століття тому, і що пересічна темпера на земній поверхні зросла на один градус за шкалою Цельсія. Представники міжнародної установи попереджають, що температура в наступні 100 років може зрости від одного з половиною до шести градусів. А це означає, що рівень моря до кінця сторіччя підніметься на один метр, завдаючи шкоду прибережним та острівним країнам.

Джеймс Гансен, експерт з питань клімату Агентства НАСА, яке займається освоєнням космічного простору одним з перших ще у 80-их роках минулого століття попереджав про небезпеку глобального потепління. Він каже, що світ наближається до того моменту, коли руйнівні наслідки вже не можна буде попередити. «Ми вже близькі безповоротної межі в системі клімату. Якщо ми не відмовимося від щоденної бізнес-діяльності і не почнемо зменшувати викиди парникових газів, відбудуться значні кліматичні зміни», - запевняє він. Але деякі вчені зауважують, що стримування глобального потепління може виявитися марним. Кліматолог Ратґерського університету Антоні Брокколі зокрема вказує на океанологічний аспект. Він говорить так: «Тепло вбирається океаном, і це поступово спричинюватиме потепління клімату, навіть якщо ми і припинимо викидати в атмосферу двоокис вуглецю».

Сто двадцять країн-сигнаторів ухваленого у 1997 році Кіотського протоколу зобов'язалися зменшити викиди шкідливих газів у атмосферу до рівня 1990 року. Сполучені Штати цей документ не підписали. Вашингтонський експерт з питань внутрішньої урядової політики Мирон Ібел вважає такий крок адміністрації Джорджа Буша виправданим. «Бо у заявах про наслідки кліматичних змін так багато перебільшень!», - додає він. Пан Ібел не вбачає серйозної загрози в глобальному потеплінні. Однак, якщо б вона й існувала, - говорить він, - Кіотський протокол всеодно є політично недосконалий. На думку експерта обмеження використання енергії задля зменшення викидів газів завдасть шкоди національній економіці. Він вважає так: «Всі ці зусилля безперспективні. Я так вважаю, бо світ не можне піти на енергетичну дієту, першим кроком до якої став Кіотський протокол».

Ричард Сомервіл з інституту Скрипса погоджується, що кіотський протокол не досконалий. Утім він вважає, що документ віддзеркалює найголовніше - а саме беззастережне скорочення шкідливих викидів у повітря. Хоча, - каже експерт, - самою ухвалою на папері справи не вирішиш, втім це є добрий початок. «Кіото утримує наболіле питання відкритим. Одна з переваг підписання протоколу в тому, що воно дає нагоду зазирнути в майбутнє, коли об'єднані досвідом Кіото народи світу, включно з промисловими велетнями, зможуть знову зібратися та обговорити наступні конкретні кроки», - додає він.

Але опоненти Кіотського протоколу кажуть, що наступний крок повинна зробити природа. За словами Мирона Ібела, танення льодовиків не припинялося від часів останнього льодовикового періоду - приблизно 10 тисяч років тому. Він додає, що глобальне потепління має свої переваги на кшталт довшого сільськогосподарського сезону та кращих врожаїв. Зокрема говорить так: «Вуглекислий газ необхідний для фотосинтезу рослин. Чим більше в атмосфері двоокису вуглецю, тим швидше дозріватимуть культури. Вони будуть більш стійкими до посухи».

Експерт Ратґерського університету Брокколі не погоджується, що глобальне потепління дійсно матиме корисні наслідки. Утім, він і не стверджує, що довкілля стане непридатним для життя. Воно просто відрізнятиметься від теперішнього, - вважає вчений.

XS
SM
MD
LG