Чи конституційний закон про заборону змін до політичної реформи? Саме про це говоритиме Богдан Футей, суддя федерального апеляційного суду, з посадовцями в Україні, куди він їде святкувати п’ятнадцяту річницю незалежності. Детальніше про свої плани щодо майбутнього візиту до України він розповідає в інтерв’ю Володимиру Звігляничу.
ВЗ: Пане Богдане, Ви плануєте відбути до України?
БФ: Так, я планую поїздку в Україну. Причина поїздки: одна – це форум, але найголовніше – відзначення п’ятнадцятиріччя незалежності України. Якраз 24-го серпня виповнюється ця історична дата.
ВЗ: Там програмою заходів передбачені дискусії з приводу конституційної реформи в Україні?
БФ: До мене вже дуже багато зверталися з запитаннями щодо Конституційного Суду і також закону, який прийняла Верховна Рада, про заборону перегляду політичної реформи, яка була прийнята 8-го грудня 2004 року як компроміс. В той час, Ви знаєте, вже був початок помаранчевої революції. Як компроміс, Ющенко погодився також на політичну реформу, яка міняла систему врядування з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську республіку. На жаль, та політреформа була прийнята з таким поспіхом і з такими неточностями, що там є багато положень, які дійсно не є конституційні. Тому мене дивує, що погодилися, - очевидно, це міг бути політичний компроміс у зв’язку з універсалом національної єдності, який був підписаний, - але приймати закон, який не дає змоги Конституційному Суду, що, нарешті, вже має кворум, діяти, це, на мою думку, не є крок вперед ані нової Верховної Ради, ані нового уряду, ані є крок вперед щодо верховенства права в Україні.
ВЗ: А чи може взагалі Верховна Рада такі закони ухвалювати?
БФ: Ні, абсолютно ні! Я думаю, що тут дуже ясно сказано... Ви знаєте, стаття 8 Конституції України говорить, що Україна є правовою державою, де існує верховенство права. Також, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Так що такі гарантії є. Стаття 147 Конституції говорить, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції України. І якраз Конституційний Суд вирішує питання відповідальності законів чи дій до Конституції України і тлумачить її. Стаття 150 Конституції говорить про повноваження Конституційного Суду України, а також про те, хто має право звертатися до Конституційного Суду - а саме президент України, не менш, як 45 народних депутатів України і так далі. Вони мають право звертатися з такими проектами. Стаття 157 говорить, що Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачують скасування чи обмеження прав і свобод людини. І в цьому випадку немає двох думок. Якщо 45 депутатів чи президент не можуть тепер оскаржувати цю політреформу, це є обмеження їхніх прав і свобод. Отже, це є проти Конституції і не може бути змінено. Мене дуже дивує, що все це було реалізовано на перший день, і, зокрема, мене дивує також, що президент підписав цей закон, бо президент є гарантом Конституції України.
ВЗ: А чи можна змінити або скасувати цей закон?
БФ: Очевидно, що можна. Я сподіваюся, що або сам президент, хоча він підписав цей закон і я не знаю, як він це міг би зробити, але 45 депутатів – а в опозиції більше, як 45 депутатів – чи, навіть, самі депутати з Нашої України, ті, які не брали участі у голосуванні на прем’єр-міністра, вони могли би звернутися до Конституційного Суду, щоби той переглянув політреформу. Між іншим, Ви знаєте, Україна ніколи не буде правовою державою і державою, де панує верховенство права, якщо певне законодавство буде прийматися політичною міркою, а не зважаючи на Конституцію чи правильні закони. Чому? Політреформа була прийнята скорим темпом. Але, навіть, п’ятого жовтня 2005 року перед тим, як Конституційний Суд перестав мати кворум, було рішення Конституційного Суду, що якщо є закон чи поправка до Конституції, яка міняє політичну систему в державі, та зміна мусить бути ухвалена ще народним референдумом. Якщо є зміна з президентсько-парламентської системи на парламентсько-президентську, це, очевидно, є зміна політичної системи в Україні. Тому, треба було подати це все на референдум, щоби було затверджено. Це говорить рішення Конституційного Суду ще з п’ятого жовтня минулого року. Тут є нагода якраз, щоб все це направити. Я думаю так говорив Президент Ющенко, що треба цю реформу ще продовжувати і тоді всю реформу дати на референдум, щоби народ ухвалив її і вважав, що це є правомірно. Очевидно, що все це було би тоді згідно з Конституцією України. Інакше, сумніви будуть існувати. Ви знаєте, ми говоримо, що ніби вибори були чесними, все було чесне, тут всі стверджують про це, що це є вираз народу , народ дав своє волевиявлення в цих виборах. Але перший закон, що приймається Верховною Радою, він ексклюзивно є проти Конституції України. І тому виникає сумнів і такі питання чому Верховна Рада вирішила такий неконституційний закон приймати.
