Спеціальні потреби

Фах журналіста стає дедалі небезпечнішим

  • Біл Роджерс

В Україні сьогодні відбулись парламентські слухання у справі розслідування вбивства Георгія Ґонґадзе. Напередодні шостої річниці його смерті злочин, який призвів до кардинальних змін в Україні, досі залишається не розкритим.

Звинувачені у виконанні вбивства сидять на лаві підсудних, але замовники злочину й досі залишаються на свободі. Міжнародна спілка журналістів зі штаб-крартирою у Брюселі заявила, що останні напади на журналістів в Україні є причиною безрезультативності розслідування вбивства Георгія Ґонґадзе, що продовжує породжувати безнаказанність. За останні кілька років почастішали і напади на журналістів у світі. Іноземні кореспонденти, які працюють для західних медіа, завжди наражають себе на ризик потрапити в небезпеку. Останнім часом західні журналісти стали предметом викрадень і навіть катувань з боку окремих терористів чи цілих угруповань, які шукають способів заявити про себе на увесь світ. Це особливо стосується кореспондентів, які працюють на Близькому Сході.

Війни, повстання, політичні перевороти - цими темами кореспондентів не залякати. Висвітлюючи надзвичайні події, вони служать вухами і очима для ширшої аудиторії, часто наражаючи себе при цьому на небезпеку. Після терактів 11 вересня дедалі частіше почали ставати мішенями терористів західні кореспонденти. Френк Сміт працює в комітеті захисту журналістів - неурядовій організації, яка захищає глобальну свободу преси. «Гадаю, що журналісти дедалі частіше стають цілями через те, що їх асоціюють зі Сполученими Штатами, особливо в близькосхідних країнах, про які ми мало що знали в минулому. Прийнято вважати, що журналіст - особа нейтральна, яка перебуває в країні, аби показати світові, що там насправді відбувається. Багато урядів таку позицію раніше підтримували. Але нині деякі з них, при вигляді журналістів, одразу асоціюють їх з чимось негативним і тому мають до них вороже наставлення», - говорить він.

Американський кореспондент Деніел Перл був викрадений терористами у Пакистані. У 2002 році його жорстоко стратили. Джил Керрол викрали в Іраку на початку цього року і утримували в неволі понад два місяці. Відтак, щоправда, звільнили. Кореспонденти не-американці також викрадалися не раз. Велике занепокоєння серед італійців викликало викрадення у 2005 році в Іраку їх співвітчизниці. Серед найновіших - викрадення в секторі Газа кореспондента Фокс Ньюз Стіва Сентані і оператора Олафа Віґа. Їх відтак показали на відеоплівці. Обидва просили врятувати їм життя. І лише після того, як під прицілом автомата вони пообіцяли прийняти іслам, їх відпустили на волю. Оператор Віґ згодом розповідав так: «Найбільше я переживаю, що цим вчинком повстанці хочуть відбити бажання іншим журналістам приїжджати сюди і показувати усьому світові події, які тут відбуваються. Це стало б великою трагедією для палестинців, і особливо тих, що проживають у секторі Газа».

Френк Сміт говорить, що занепокоєння Віґа небезпідставні. ''Якщо це заняття ставатиме дедалі небезпечнішим для іноземних кореспондентів, то вони віддаватимуть перевагу однобічному висвітленню подій. І тоді цілий світ отримуватиме дещо перекручені новини. Гадаю, що це буде погано''. Френк вважає, що найкращий спосіб зупинити усі форми репресій проти кореспондентів - це розповідати про інциденти зі зловживанням, незалежно від того, з яких джерел вони надходять. «Ми повинні почати співпрацювати із західними медіагрупами, з арабомовними медіагрупами та іншими групами у світі, щоб будувати солідарність та захищати право журналіста на те, щоб виконувати свою роботу». Попри усі зусилля, журналістика продовжує залишатися небезпечною професією. Особливо для кореспондентів, які працюють закордоном.

XS
SM
MD
LG