Спеціальні потреби

Україна між демократією та авторитаризмом


Тенденції руху до авторитаризму в Україні так само сильні, як прагнення до демократії. Такого висновку, за результатами останніх опитувань дійшли соціологи Фонду “Демократичні ініціативи” та фірми “Ukrainian Sociology Service”.

Україна на роздоріжжі. Такого висновку дійшли соціологи, дослідивши нинішній стан демократії. З одного боку, люди високо цінують демократичні свободи і хочуть контролювати владу. З другого – невдоволені тим, куди рухається країна, і виступають за наведення порядку “твердою рукою”. Маятник може коливатися як в один, так і в інший бік, – вважає науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна:

“Україна зараз перебуває на роздоріжжі. Так, як 2004 року Україна була на роздоріжжі чітко, з рівними шансами руху в бік авторитаризму і в бік демократії, але тоді це залежало від політиків, зараз Україна теж на роздоріжжі, куди вона піде: у бік посилення демократичних тенденцій чи у бік закручування гайок, у бік авторитаризму. І я б сказала, вірогідність цих двох напрямів рівнозначна”.

Як випливає з даних опитувань, проведених у жовтні-грудні цього року, демократії в Україні стало більше. Її сучасний стан за десятибальною шкалою, де “1” – це “повна диктатура”, а “10” – повна демократія, опитані експерти оцінили на “6”, населення – на “5” балів. А відповідаючи на запитання – який тип державного устрою для України найбажаніший? – більша частина опитаних назвали демократію, і тільки кожен п’ятий заявив, що авторитарний режим за певних обставин може бути кращим, ніж демократичний.

Однак попри цю загальну прихильність до демократичних цінностей і принципів, 63 % населення незадоволені тим, як функціонує демократія в Україні. А на запитання – чи погоджуєтесь ви, що сильний лідер може зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії? – ствердну відповідь дала більшість – дві третини опитаних. Цей попит на сильних лідерів, вищих за закон, якраз і свідчить про тенденцію до авторитаризму, наголошують соціологи. Як вони зазначають, що глибше засинатиме суспільство у проміжках між виборами, то меншою буде активність громадян у контролі за владою, відтак більша ймовірність, що країна рухатиметься саме цим шляхом.

Куди зрештою хитнеться маятник? Дослідження соціологів доповнене міні-опитуванням на вулицях Києва. Запитання було таке: що краще для України – демократія чи “сильна рука”?

- “Демократія, звичайно, але не така, як у нас”.

- “Сильна рука! Щоб один хазяйнував, а не так, щоб усі партії робили, як їм хочеться”.

- “Я вже й не знаю... Що означає сильна рука? Сильному бути найпростіше. Але силу можна застосовквати по-розумному, правда?”.

- “Як на мене, щоб був порядок, слід, щоб керівник був розумний”.

- “Демократія, але справжня демократія, а не така, як у нас є. Сильна рука – це коли наш народ гнобили багато сторіч, при владі Катерини та при Сталінському правлінні. Треба дати народові відійти. Зрозуміло, якщо зараз усім дати волю, демократію,то нічого доброго з цього не вийде. Треба якось поступово це впроваджувати”.

- “І те, і інше. І сильна рука, і демократія. Якщо Янукович – це сильна рука, а Ющенко – демократія, то навіть не знаю, що краще. Мені здається, вже краще Ющенко. Я вам зізнаюся, що я за Януковича голосувала. А тепер він свою політику змінив трішки... Не думає про людей, що їм важко живеться, пенсії не балансує...”.

XS
SM
MD
LG