Україну відвідали лідери туркменської опозиції

Туркменська опозиція об'єднується і висуне на виборах президента країни єдиного кандидата. Про це у Києві заявили керівники двох політичних партій цієї середньоазійської країни. Вони також просять уряди Сполучених Штатів та країн ЄС стати гарантами проведення в Туркменістані демократичних виборів.

Майже п’ять років колишні туркменські урядовці Худайберди Оразов та Нурмухамед Ханамов жили у вигнанні. Один у Швеції, інший в Австрії. На батьківщині їх звинуватили в організації замаху на Президента Ніязова та засудили до довічного ув’язнення. Нині вони очолюють опозиційні сили – Союз демократичних сил та Республіканську партію. До Києва Оразов та Ханамов приїхали для визначення тактики дій на дострокових президентських виборах. Вони мають відбутися в наслідок смерті від хвороби серця багаторічного чільника Туркменістану Сапармурата Ніязова.

Ханамов заявляє, що внаслідок переговорів у Києві опозиційним силам вдалося домовитися про об'єднання:

“Ми як опозиція, можна сказати, вже визначилися і будемо висувати єдину кандидатуру. Щоб не було ніяких розбіжностей і не витрачати на це багато часу. Ми до цього рішення практично готові. Залишилися деякі формальності”.

Хто саме буде єдиним кандидатом від опозиції на президентських виборах обіцяють оголосити у Києві трохи згодом. Втім, деякі оглядачі висловлюють сумнів, що висуванцю опозиції дозволять взяти участь у позачергових виборах. Адже нині їх навіть не пускають на батьківщину.

Туркменські політики кажуть, що Україну для своїх зборів вибрали не випадково. Передусім зіграла роль наявність відносно вільної преси та телебачення. Саме медійного ресурсу не вистачатиме туркменській опозиції. Кажуть – із співвітчизниками вони можуть спілкуватися за допомогою радіо «Свобода».

Політолог Олесь Доній зауважує, що для української влади – це шанс розпочати приязні стосунки із ймовірним наступником Сапармурата Ніязова. Адже нині Україна практично не впливає на політичні процеси у регіоні:

“По-перше, Україна зацікавлена у стабільності влади в Туркменістані, по-друге, щоб це була дружня до України влада, і по-третє, бажано, щоб це була влада демократична”.

Самі туркменські опозиціонери не приховують, що в Україні зустрічаються із політиками. Причому як із провладними так і опозиційними. Втім, з ким саме – поки що не кажуть. Україна залежна від туркменського газу. Тому, очевидно, Київ насамперед цікавитиме розвиток партнерства саме у цій сфері. Колишній віце-прем’єр Туркменістну Худайберди Оразов називає останні роки – часом втрачених можливостей для двох країн.

Оразов каже: “Ми робили конкретні програми для розвитку співробітництва. Але в результаті тіснішої співпраці кримінальних сил двох країн (у Туркменістані їх очолював Ніязов, в Україні – я не хочу говорити хто їх представляє), власне через них, раціональні програми, які могли б бути корисними як для українського, так і для туркменського народу – згорталися. А ці кримінальні схеми починали швидко і ефективно працювати”.

Нині весь туркменський газ в Україну постачає компанія «РосУкрЕнерго», справжніх власників якої і досі не називають. Лідери туркменської опозиції попереджають, що навіть в разі їх перемоги на виборах, Україні не варто розраховувати на зниження ціни на газ. Ціну палива визначатиме ринок. Уряд взагалі не займатиметься торгівлею газом і передасть ці функції комерційним структурам. Українські компанії можуть бути зацікавлені отримати доступ до видобування корисних копалин у Туркменістані.