Референдум щодо НАТО не відбудеться, якщо не буде форс-мажорних обставин у стосунках між президентом і прем’єром, – вважає Михайло Погребинський. Партія реґіонів підтримає проведення такого референдуму лише у випадку скасування президентом політреформи, – сверджує Олександр Сушко.
В Україні не існує чітких законодавчих підстав, які б зобов’язували президента оголосити референдум з народної ініціативи. А тому чи буде у 2007 році оголошений плебісцит про членство України в НАТО, залежить передовсім від того, чи зацікавлені у його проведенні політичні сили. За словами директора Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайла Погребинського, наразі зацікавлених мало:
“На мою думку, сьогодні переважає кількість політичних сил, які впливають на теперішню українську політику і які не зацікавлені у проведенні референдуму.
Тому я сумніваюся, що наступного року буде проведений цей референдум.
Можливим винятком з цього прогнозу може бути підвищення протистояння між президентом і Партією реґіонів. І тоді Партія реґіонів може долучитися до таких політичних сил, як СДПУ(о), комуністи, які хотіли б проведення такого референдуму вже зараз. А сьогодні Партія реґіонів явно показує, що вона не зацікавлена у проведенні референдуму, розуміючи, що це фактично буде означати додаткові стимули до конфлікту з президентом. Тому я вважаю, що поки немає форс-мажорних обставин, а їх насправді поки що немає у стосунках між президентом і прем’єр-міністром і правлячою коаліцією, такого референдуму не відбудеться”.
Думку відомого експерта, якого пов’язують з проросійською партією СДПУ(о) поділяє аналітик з, умовно кажучи, протилежного табору. Директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко також не прогнозує у 2007 році референдуму щодо НАТО. Хоча тему, за його словами, охоче експлуатуватимуть і далі:
“Насправді це стане одним із чинників нагнітання напруги, у тому числі на інформаційному полі. Буде здійснюватись відповідний тиск з боку радикально проросійських партій. Однак тим партіям, які на сьогодні мають реальне відношення до влади в Україні, цей референдум не надто й потрібен. Насправді тому, що він не є ініціативою цих партій і нічого їм зараз не додасть. Це єдине, що Партія реґіонів могла б тримати в кишені цей референдум як контраргумент у випадку, якщо президентська сторона намагатиметься провести референдум щодо конституційної реформи або якимось іншим чином скасувати політреформу.
Оскільки прем’єр-міністр вже висловився з того приводу, що цей референдум зараз не на часі, то це свідчить про те, що ані президентській стороні, ані стороні прем’єра цей референдум зараз не потрібен”.
На користь того, що референдум не буде оголошений, Сушко наводить ще й такі аргументи. По-перше, у бюджеті-2007 не закладено коштів на плебісцит. По-друге, залишаються підстави стверджувати, що процес збору підписів був сфальсифікований, як і у випадку з референдумом 2000 року. По-третє, експерт називає абсурдним проведення такого референдуму зараз, коли питання про членство України в НАТО не стоїть. Адже як нагадує Сушко, в країнах, які проводили референдуми щодо приєднання до Альянсу, такі референдуми проводили виключно після отримання країною відповідного запрошення. Тим часом жодних запрошень до членства в НАТО Україна наразі не отримала.
Нагадаємо: 29 грудня 2006 року Центральна виборча комісія визнала дійсними близько 4,5 мільйонів підписів, зібраних за проведення референдуму про членство України в НАТО і ЄЕП. Понад 200 тисяч підписів ЦВК визнала такими, що не підлягають врахуванню. При цьому згідно із законодавством, для оголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою достатньо трьох мільйонів підписів.
На негайному проведенні референдуму щодо НАТО наполягають комуністи, прогресивні соціалісти Вітренко та об’єднані соціал-демократи. На думку соціологів, якби такий референдум відбувся сьогодні, його результат був би прогнозовано негативний, оскільки суспільство не має достатньої інформації про НАТО і далі перебуває у полоні старих стереотипів часів “холодної війни”.
