Спеціальні потреби

Економічні дії Росії мають політичний підтекст


Вже два роки поспіль Росія лякає Європу перекриваючи то газ, у випадку з Україною, то нафту, як це сталося цього року через конфлікт з Білоруссю. В обох випадках, Москва наполягала, що рішення збільшити вдвічі плату за енергоносії для українців та білорусів носило суто економічний характер. Однак, чимало експертів бачать у діях Кремля політичний підтекст.

Конфлікт між Москвою та Мінськом стався у час загального охолодження стосунків між цими країнами. Майже непоміченою пройшла сьома річниця створення союзної держави цих країн, яку мали відзначати 15 грудня. Одна з причин конфлікту – явне бажання Кремля послабити позиції білоруського лідера Олександра Лукашенка.

Голова московського офісу фундації “Спадщина” Єген Волк вважає: “Мені здається, в Кремлі усвідомили, що Лукашенко фігура не прийнятна ані у політичному, ані в економічному сенсі. І питання про створення союзної держави, за правління Лукашенка фактично відпало. Тож зараз за допомогою економічних важелів взято курс на фактичне придушення позицій Лукашенка”.

Експерти вважають, що збільшення цін на енергоносії може завдати суттєвої шкоди економіці Білорусі і загальмувати соціальні програми. Такий негативний ефект може у майбутньому підірвати популярність Олександра Лукашенка.

Політолог Сергій Марков вважає, що Москва все ще зацікавлена в інтеграції двох країн:

“Кремль був би щасливий, якби Президент Білорусі пішов, але це не стоїть на порядку денному. Кремль домагається, щоб Лукашенко зробив кроки до створення спільної держави, до возз’єднання Росії та Білорусі, оскільки це є волею обидвох народів. Якщо він до цього не готовий, то нехай за все платить”.

Через сім років після підписання угоди про створення союзної держави, досі не існує спільної конституції, в обігу різні гроші, паспорти, державні установи та символи також відмінні. Можливо, єдині досягнення на даний момент, це спільна протиракетна система захисту та безвізовий режим між країнами.

У Кремлі вважають, що інтеграції заважає саме Лукашенко, який неодноразово заявляв про своє небажання поступатися суверенітетом своєї країни. Окрім того, у західному світі Лукашенка вважають останнім диктатором в Європі, що кидає тінь на Росію.

Євген Волк каже: “Москва зараз не може похвалитися досягненнями у галузі захисту прав людини, або в політичній чи економічній ділянці. А тут ще Лукашенко, який постійно асоціює себе з Росією. Тож виглядає начебто Росія підтримує його, допомагає йому, забеспечує стабільність його режиму”.

Припинення подачі нафти до Європи через територію Білорусі хоч і на три дні, схоже вкотре підірвало імідж Росії, як надійного постачальника енергоресурсів. Крок росіян викликав гостру критику європейських лідерів, які серйозно заговорили про зменшення залежності від російських енергоресурсів. Однак, у Кремлі не хвилюються за свою репутацію.

Сергій Марков заявляє: “У Кремлі усі ці розмови про ненадійність Росії, як постачальника, розглядають як спеціально організовану публічну кампанію. Адже ті ж самі ЗМІ, які зараз кричать про ненадійність росіян, вони зовсім недавно, п’ять-шість років тому, закликала Росію підняти ціни на нафту та газ для Білорусі та припинити субсидувати її економіку”.

Однак європейців більше хвилювало не підняття цін на газ для Білорусі, а той факт, що росіяни перекрили потік нафти до Європи, не проконсультувавшись зі своїми клієнтами. Це вкотре свідчить, що у Олександра Лукашенка немає друзів у Європі, і йому не залишається нічого іншого, як грати за правилами встановленими Кремлем.

XS
SM
MD
LG