Спеціальні потреби

Протиракетна система США - предмет дискусiй


В Україні не вщухає дискусія про можливе розміщення об'єктів протиракетної оборони Сполучених Штатів Америки у Східній Європі. Один із керівників українського уряду віце-прем’єр Микола Азаров назвав такі плани загрозою для України. Пан Азаров також висловив претензії до керівництва Польщі, яке не порадилося із Києвом щодо планів розмістити американські військові об’єкти на своїй території. Детальніше про це у розмові із військовим експертом Сергієм Згурцем.

РД: Чи дійсно, як стверджує пан Азаров, протиракетні комплекси, які Сполучені Штати планують розмістити у Польщі, потенційно можуть загрожувати Україні?

СЗ: Це є певне перекручення фактів. Якщо ми згадаємо фразу Путіна, то навіть у Російській Федерації не вбачають особливої загрози в тому, що американці розміщують бази у Польщі. Президент Росії сказав, що у нас є засоби, які дозволяють своїми асиметричними діями нівелювати ризик розміщення системи ПРО на території Польщі. Тому питання є більш політичним, аніж військовим, і говорити про те, що виникає ризик для України є певним перебільшенням. З іншого боку, на Україні вже розміщені станції попередження про ракетний напад, які працюють на потреби Російської Федерації. За логікою Азарова, то Україна вже сьогодні наражається на ризик військових дій з боку країн, з якими буде контактувати Росія.

РД: Але мова йде про розміщення ракет безпосередньо близько від українського кордону. Чи якась нештатна ситуація на таких об’єктах може мати потенційно небезпечні наслідки для України?

СЗ: Американська сторона використовує у протиракетах так звані кінетичні засоби ураження. Це звичайні боєприпаси, які мають збити ракету противника точним влученням. У цей час російська сторона у своїх протиракетах використовує якраз ядерні боєзаряди. Фактично це два різних підходи, і російські ракети є більш ризикованими з погляду наслідків використання, аніж ті, які розгортає американська сторона.

РД: А чи може Україна якимось чином скористатися цією американською протиракетною системою, якщо, скажімо, її території загрожуватиме ракетний удар?

СЗ: Кількість протиракет обмежена, їх використання буде пов’язане із захистом країн, які американська сторона безпосередньо вважає своїми союзниками. Де-юре Україна сьогодні не є союзником ні НАТО, ні США, ні власне самої Росії. Тобто, ми говоримо про те, що ця ситуація не забезпечує Україні військових девідендів.

РД: Очевидно, що в Україні немає нині ні фінансових, ні фізичних можливостей розгортати власну систему протиракетної оборони. Яким чином військові можуть захистити країну від ймовірних нападів?

СЗ: Є американська система протиракетної оборони, яка насамперед покликана захищати інтереси американської сторони і її союзників, також є проекти пов’язані із створенням Європейської ПРО, яку розробляють західні країни, де провідні позиції займають Франція і Німеччина.

Український підхід має ґрунтуватися на тому, аби знайти точки дотику як з американськими планами, так і з європейськими. Але американці дуже мало діляться високими технологіями. Фактично реальнішим шляхом є розвиток взаємодії із Європейськими оборонно-промисловими корпораціями, хоча і він є достатньо складним.

XS
SM
MD
LG