Уряд Сполучених Штатів прагне покращити роботу свого дипломатичного представництва у Києві. Помічник держсекртаря Сполучених Штатів Коллін Греффі, яка відповідає за розвиток так званої “народної дипломатії” та формування іміджу країни за кородоном, нині перебуває в Україні. Про це детальніше у розмові із київським кореспондентом Русланом Дейниченком.
РД: Уряд Сполучених Штатів витарачає мільйони, якщо не мільярди доларів на допомогу Україні та Росії. Але досі ставлення до вашої країни неоднозначне. Опитування показують, що багато людей дотепер важають Америку ворогом. Як ви вважаєте, чому імідж Сполучених Штатів тут не покращується?
КГ: Я думаю, що багато негативу йде з часів Другої світової війни. А була ще й “холодна війна”. Багато людей мають спогади про часи, коли ми дивились один на одного як вороги. І це не може змінитися надто швидко. Але чудово, що нині ми не вороги, а партнери. Працюємо разом. І на руйнування стереотипу піде трохи часу. Найефективніше це відбувається через особисті контакти. Але це не може трапитися за одну ніч. Нещодавно наші громадяни не могли навіть приїжджати один до одного. А зараз суспільство стало відкритішим. Тому я сподіваюся, що ми будемо й надалі бачити лише позитивні зміни.
РД: Американські урядовці підкреслюють важливість так званої “народної дипломатії”, але в той же час, скажімо скоротили фінансування програми обмінів для студентів імені Едмунда Маскі. Чи може найближчим часом такі програми взагалі закриють?
КГ: Програма імені Маскі дуже важлива і вона буде існувати. Ми перенесли деякі фінансові ресурси в інші проекти. Наприклад, програма академічного обміну імені Фулбрайта. Тобто, можливо це виглядає як скорочення. Але насправді обміни продовжуються, тільки вже в рамках інших програм.
РД: Цього тижня Адміністрація Президента Буша запропонувала закрити українську, російську та декілька інших служб радіо “Голос Америки”. Які причини такого кроку?
КГ: Ми шукаємо кращих шляхів для того, щоб донести до людей цю інформацію. Ми переглядаємо структуру – чи продовжувати радіотрансляції, чи віддати перевагу телебаченню. Є також недержавні, комерційні станції, через які можна поширювати інформацію. Може й не варто витрачати грошей на поширення інформації через державне мовлення. Можливо краще робити це через приватні станції? Тобто це питання, як ефективніше використати наявні ресурси. Ми постійно проводимо таку оцінку.
Слiд зазначити, що пропозицiя про закриття української, російської та інших радiослужб “Голосу Америки” є наразi лише пропозицiєю, яка міститься в проектi бюжету на 2008 рiк, поданому Адміністрацією Буша на розгляд Конгресу. Прерогативою законодавцiв залишається не погодитися з адміністрацією i внести до документа певні корективи.
