Спеціальні потреби

В Україні один мільйон онкологічно хворих


Майже кожен п’ятдесятий українець живе з діагнозом “рак”. Такі цифри оприлюднила Європейська коаліція проти раку – організація, що об’єднує онкологічно хворих. За даними коаліції, щороку страшний діагноз отримують 160 тисяч пацієнтів в Україні, і 90 тисяч щороку помирають від цієї хвороби.

Водночас бюджетні кошти, що виділяють на боротьбу з раком, лише на 30% задовольняють потреби у профілактиці, лікуванні та реабілізації. Як заявляє національний представник Європейської коаліції проти раку Галина Майструк, система профілактики не діє, платити за лікування здебільшого змушений сам хворий, а реабілітаційних програм немає взагалі. За її словами пріоритетом має стати налагодження ранньої діагностики, завдяки якій у Європі виживає 95% хворих на І стадії, в той час як в Україні до лікаря потрапляють уже із запущеною стадією хвороби, і виживання після раку не перевищує 40%. Особлива проблема – профілактика раку молочної залози, захворіти на який ризикує кожна п’ята жінка в Україні.

Галина Майструк каже: “Ми мусимо подумати, як нам витягти тих же жінок з базару на київській Троєщині, аби вони пройшли профілактичний огляд, чи тих, хто опинився поза виробництвом. Можливо слід скористатися старою радянською системою обов'язкових медоглядів і пристосувавши її до сьогодення”.

Майже 99% онкохворих вважають організацію обов’язкових медоглядів в Україні життєво необхідною. Це з’ясувало соціологічне дослідження, яке провів фонд “Демократичні ініціативи” і під час якого було опитано 800 пацієнтів з діагнозом “рак”.

За даними дослідження 85% хворих почали лікувати лише через місцяь після встановлення діагнозу і 14% не отримали жодної інформації про індивідуальний план лікування. Більше половини онкологічно хворих вважають, що якість лікування залежить від платоспроможності пацієнта, і половина опитаних не довіряє ефективності тих ліків, які лікарні та поліклініки здатні запропонувати їм безкоштовно.

Як каже науковий керівник фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна, у онкохворих, які не спроможні заплатити за свій порятунок, часто немає шансу на одужання:

“На жаль, люди, які мають можливість лікуватися у Феофанії, або за кордоном, які мають можливість викликати екстрену допомогу з Німеччини, цих проблем не розуміють. Хоча ці проблеми надзвичайно серйозні, і я не бачу, чим онкомор кращий від Голодомору. А ситуацію, коли потреби хворих задовольняють лише на 30%, справді можна назвати онкомором”.

Як вважає соціолог, громадянське суспільство має вимагати від держави більшої уваги до проблем боротьби з раком:

“Суспільство повинне тиснути і вимагати вирішення цієї проблеми - це справа кожного з нас. Бо мене вже нудить від того, як у засобах масової інформації тисячу разів обсмоктують, що один політик сказав про іншого. А тим часом щоденно гинуть люди, яких можна врятувавти”.

Нагадаємо: 2 березня відзначають Всесвітній день боротьби з раком. На 13 березня заплановані спеціальні слухання на цю тему у Верховній Раді.

XS
SM
MD
LG