У Сполучених Штатах давно хочуть почути і побачити Юлію Тимошенко. Про очікування і сподівання вашингтонської еліти від цього візиту йтиметься у розмові Мирослави Ґонґадзе із професором Унiверситету Джорджа Вашингтона Тарасом Кузьом.
МҐ: Яким, на Вашу думку, може бути головний месидж Юлії Тимошенко до американського уряду і до еліти у Вашингтоні?
ТК: Я думаю, що метою візиту є показати, що БЮТ – дуже важлива політична сила в Україні. І, на жаль, поки що немає іншої політичної сили, яка могла б захищати здобутки Помаранчевої революції. Також Тимошенко виступає, як лідер опозиції і другої за чисельністю фракції у Верховній Раді.
І друге, хоч це можливо звучить трохи дивно, Тимошенко хоче продемонструвати, що вона є дієвим політичним лідером, бо у Штатах поширювали дуже багато негативної інформації про неї. Те, наприклад, що її політична сила є антибізнесовою. Тому важливо спілкуватися з нею і побачити, чим же насправді є БЮТ.
МҐ: Дуже довго Юлія Тимошенко уникала приїзду до Вашингтона з певних причин. Чому вона вирішила зробити це тепер?
ТК: Пригадаємо, що раніше Юлія Тимошенко двічі відвідувала Європу: як прем’єр, і як лідер опозиції. І цей візит є своєрідним продовженням того, що Тимошенко хоче донести більше інформації про свій блок і показати себе як лідер опозиції.
На мою думку, основним месиджем буде те, що не треба цілковито розчаровуватися у подіях в Україні, що від Помаранчевої революції не все втрачено, і її політична сила – одна з тих, яка може захищати демократичні здобутки.
Пам’ятаймо, що три роки тому під час революції, у Вашингтоні підтримували ці події в Україні, і не тільки уряд, але й громадськість та мас-медіа.
МҐ: Судячи з програми, Юлію Тимошенко прийматимуть на такому ж рівні, як і Прем’єр-міністра Януковича, про що це може свідчити?
ТК: Думаю, це показник того, що БЮТ розцінюють як важливу опозиційну силу, яка у майбутньому може мати більше предстивництва у Верховній Раді, або на президентських виборах через два роки висуне свого кандидата. Водночас, це сигнал для Прем’єра Януковича, що США підтримують стосунки з опозицією, а також для політичних сил навколо президента і для самого Віктора Ющенка, який тут був ще у квітні 2005-го року.
МҐ: Чи розпуск парламенту і нові вибори можуть бути виходом із цієї кризової ситуації?
ТК: Це дуже складне питання. Бо розпуск Верховної Ради може створити певні проблеми. Наприклад, можуть виникнути хвилі протесту проти цього у Східній та Південній Україні, або до Верховної Ради може прийти ще більше депутатів від Партії регіонів.
А з іншого боку, також важко погодитися з тим, що наступних 50 місяців буде при владі уряд Віктора Януковича. Ми бачимо роботу цього уряду впродовж п’яти місяців, тому важко уявити, на що перетвориться Україна за довший період.
Як бачимо, є певні недоліки в тому, щоб розпустити Верховну Раду, але і залишити її в такому стані теж не можна. Тому тепер усе залежить від Конституційного Суду, адже без його дозволу Віктор Ющенко не зможе розпустити Верховну Раду.
