Спеціальні потреби

Жінки-політики завойовують все більше довіри


Сьогодні жінки усе частіше займають найвищі керівні посади – президента у Чилі та Ліберії, канцлера у Німеччині. У Сполучених Штатах також останнім часом обговорюють можливість обрання президентом представниці жіночої статі. Можливо, це збіг обставин, а можливо виборці поступово звикають до думки, що жінки можуть бути політичними лідерами.

Американська акторка Джина Дейвіс у популярному телесеріалі “Головнокомандувач” виконує роль Президента Сполучених Штатів. Можливо, це і вигадана історія, однак деякі аналітики кажуть, що вона може означати зміни у майбутньому. Авіс Джоунс де Вівер, що очолює розташований у Вашингтоні дослідницький Інститут жіночої політики, каже, що серіал зробив чудову роботу, перетворивши на реальність щось, чого люди раніше навіть не сприймали”.

Торік у листопаді Анґела Меркель стала першою жінкою-канцлером Німеччини. У січні того ж року, колишній політичний в’язень та одинока мати Мішель Бачелет обрана першою жінкою Президентом Чилі. Того ж місяця колишня міністр фінансів Ліберії, Еллен Джонсон Серліф зайняла посаду глави цієї країни. Виборці в усьому світі, схоже, почали віддавати перевагу жінкам-політикам через їхню здатність досягати угоди та знаходити спільну мову.

Луз Пьєдад Калсейдо, активістка із захисту прав жінок Колумбії:

“Якщо у політичному процесі не будуть брати участь жінки, ми не зможемо відбудувати наші країни. Чому? Дуже просто: жінки більш переймаються долею інших людей”.

І хоча одні у цьому стереотипі бачать перевагу, інші – слабкість, доводячи, що жінки, як правило, сильні у питаннях внутрішньої політики, однак, слабкі у питаннях військової галузі та зовнішньої політики.

І навіть якщо жінка не змагається за крісло глави держави, каже конгресмен Ферраро, інші високі посади дають їй можливість мати вплив у різних сферах політичного життя. Вона наводить приклад Державник секретарів Сполучених Штатів Кондолізи Райс та Мадлен Олбрайт.

Джеральдін Ферраро конгресмен США: “Дві речі, які зробили Кондоліза та Мадлен, – вони показали американському суспільству, що жінки можуть займати впливові посади, і формуючи зовнішню політику цієї країни, вони відтак впливають на політику усього світу”.

Загалом у світі жінки-лідери залишаються меншістю. Якщо не рахувати правлячих монархів, за даними Організації Об’єднаних Націй, лише 11 із 193-ох країн очолюють жінки.

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG