Спеціальні потреби

У Києві збудують Меморіальний центр голодомору


Меморіальний центр голодомору має постати у Києві у жовтні наступного року. Про це говорили з Президентом Ющенком представники діаспори, які приїхали в Україну погодити спільний план відзначення 75-их роковин трагедії. Зведення Меморіалу – питання номер один, – каже голова міжнародного координаційного комітету Світового конгресу українців Степан Романів:

“Це питання мусить стояти на першому місці, і гроші на цю річ треба знайти. Ми закликаємо президента, щоб виконав те, що пообіцяв. Адже час спливає дуже швидко і до 2008-го року залишилось зовсім мало часу, а попереду ще багато роботи”.

Далі на порядку денному – добитись резолюції ООН про визнання голодомору геноцидом. Романів каже, що й тут у діаспори і президентського Секретаріату є спільний план:

“Україні насамперед слід звернутися до різних парламентів, а діаспора у тих країнах зробить все можливе, щоб пролобіювати цю справу”.

Крім того, Світовий конгрес українців готує звернення до міністрів освіти усіх країн з проханням включити інформацію про голодомор до підручників історії. А саме слово “голодомор” пропонує ввести до Оксфордського словника. Як євреї зробили загальновживаним слово “голокост”, так українці мусять подбати про те, щоб слово “голодомор” увійшло до міжнародного лексикону. Президент Українського конгресового комітету Михайло Савків каже:

“Світові бракує інформації про голодомор. На превеликий жаль, через незняння, світ не усвідомлює масштабів цієї трагедії і не знає, що це був геноцид українського народу. Нашим обов'язком є якнайбільше поширити цю інформацію у світі. Поширити слово голодомор, ввести це слово в лексикон – це один із найголовніших пріоритетів нашого Комітету”.

Члени діаспори створили також комісію юристів, які готуватимуть документацію для ООН, необхідну для визнання голодомору геноцидом, та вивчатимуть питання компенсації жертвам. Голова комісії, федеральний суддя Сполучених Штатів Богдан Футей каже:

“Комісія буде працювати і розглядати всі правові можливості моральних чи матеріальних відшкодовань жертвам геноциду, чи навіть їхнім родинам”.

На думку пана Футея, можливості для компенсацій можуть бути знайдені як на міждержавному рівні, так і – не виключено – приватному та бізнесовому.

Нагадаємо: у листопаді минулого року Верховна Рада України прийняла закон про визнання голоду 1932-33 років геноцидом українського народу. Раніше подібні резолюції, зусиллями закордонних українців, прийняли парламенти десяти країн. Останнім часом до їх числа приєдналося ще три країни – Португалія, Словаччина і Мозамбік.

Від штучно створеного голодомору, організованого сталінським режимом у 1930-их роках, померло, за різними оцінками, від семи до десяти мільйонів українських селян. Офіційно прийнятою в Україні віднедавна вважають кількість жертв – 10 мільйонів.

XS
SM
MD
LG