Спеціальні потреби

Оприлюднено звіт про порушення прав людини


Неурядова організація “Міжнародна амністія” оприлюднила свій щорічний звіт. Майже 400 сторінок доповіді містять детальний опис випадків порушень прав людини у153 країнах світу.

Щодо України, правозахисники зосередили свою увагу на жалюгідних умовах утримання в українських тюрмах, домашньому насиллі над жінками, незавершеному розслідуванні справи Ґонгадзе, випадками дискримінації на базі расизму та антисемітизму. Окремий розділ у звіті присвячений біженцям, які просили притулку в Україні. У документі йдеться, що Київ порушив міжнародні норми щодо захисту біженців, насильно виславши десятьох шукачів притулку до Узбекистану, де їм загрожували туртури та ув'язнення.

Заступник виконавчого директора організації “Міжнародна амністія” Курт Ґоринг вказує на те, що між випадками порушень прав людини урядами різних країн існує спільна риса:

“Ми встановили, що багато представників влади використовують політику залякування з метою виправдання порушень прав людини, які вони скоюють. Це стосується урядів Сполучених Штатів, Росії, Зімбабве, інших країн, а також озброєних політичних угруповань”.

Сполучені Штати зазнали жорсткої критики. Доповідь каже, що в боротьбі з тероризмом уряд Джорджа Буша не завжди дотримувався принципів міжнародного права.

Сполучені Штати – серйозний порушник прав людини, особливо після подій 11 вересня. І ситуація тільки погіршується. Речі, які були нечуваними у США до цього часу, такі як катування, зараз стали поширеними, а в деяких випадках, систематичними. Зокрема, підозрюваних утримують у в’язниці в Ґвантанамо роками. Деяких тримають там вже майже п’ять з половиною років, без винесення звинувачень та судового процесу, без будь-якої можливості представити аргументи на свій захист.

Особливу увагу приділено невпинній хвилі насилля в Іраку. І частину провини покладають на урядові сили безпеки Іраку.

На жаль, ми бачимо подальше зростання випадків порушення прав людини урядом Іраку. Зокрема, силами, які підпорядковані Міністерству внутрішніх справ, а також деяким спеціальним підрозділам безпеки, так званим “бригадам вовків”, які відповідальні за утримання центрів катувань, деколи підпільних. І методи, які вони інколи використовують, не сильно відрізняються від методів часів Саддама Гусейна.

Також доповідь привертає увагу до проблеми біженців, насилля над жінками, ідеологічної нетерпимості та відсутності покарань винних за порушення прав людини, що є характерним для багатьох країн світу.

XS
SM
MD
LG