Спеціальні потреби

Аналітики оцінили вартість “біло-блакитного” майдану


Підрахувавши “добові”, помножені на людино-дні, вартість мегафонів, плакатів, харчування і проїзд, додавши до цього оренду сцени, гонорари артистам і витрати на обладнання наметових містечок, експерти отримали приблизний кошторис “біло-блакитного” майдану. Протестне дійство тривалістю майже два місяці обійшлося проурядовій коаліції мінімум у 55, максимум у 73 мільйони доларів, – твердять аналітики.

При розрахунках фахівці користувалися моніторингом преси, даними МВС та повідомленнями самих коаліційних партій. Проводили також опитування серед учасників акцій протесту і точно знають розцінки на послуги. Скажімо, денний гонорар протестувальника становив від 100 до 120 гривень, а нічний – уже від 150 до 200. Коментуючи вартість коаліційного майдану, директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран каже, що 73 мільйони – це порівняно небагато:

“Насправді це для української політики зовсім небагато. Якщо це порівняти з тією ціною, яку представники проурядової коаліції, за повідомленням ЗМІ та представників СБУ, витрачають на підкуп суддів Конституційного Суду, чи порівняти з тими грошима, які витрачають на перехід депутатів з одної фракції в іншу, то це насправді не дуже великі гроші. Наприклад, якщо за перехід депутата у коаліційну фракцію платять до 10 мільйонів, то 10-15 депутатів це вже і є фактично вартість акцій протесту”.

Експерти порівняли також нинішні акції з помаранчевим майданом 2004-го року. І дійшли висновку, що якби учасникам тодішнього майдану платили, як нинішнім, то його організаторам довелося б викласти за акцію понад півтора мільярда.

Сергій Таран зазначає: “Якби за участь в протестних акціях опозиції 2004-го року організатори платили гроші, то їм треба було б заплатити близько одного мільярда 600 мільйонів доларів. Але за помаранчевий майдан ніхто грошей не платив. І спонсори того майдану були іншими, ніж цього. Це були громадяни, які безкоштовно ходили на мітинг, а також засоби масової інформації, насамперед міжнародні, які безкоштовно це все розголошували на весь світ. Оце все і були спонсори тієї Помаранчевої революції – громадяни та ЗМІ. Що ж до спонсорів цього майдану – це партії та бізнес проурядової коаліції. Тому сума менша, але й ефект, очевидно, менший”.

За словами Тарана, з моральної точки зору тодішній і нинішній майдани не можна навіть порівнювати. Тоді йшлося про зміну політичної системи – від авторитарної до відкритої демократичної. Зараз – про внутрішню боротьбу між політичними партіями та про імітацію, за гроші, народної підтримки кожної зі сторін. А тому це була імітація майдану, ляльковий театр, – каже експерт.

XS
SM
MD
LG