Українську кризу не розуміє Захід і драматизує Схід 

“Геополітичні аспекти політичної кризи в Україні”. Тему обговорювали за круглим столом українські та російські політологи.

Українську політичну кризу не розуміють на Заході і драматизує на Сході, проте самій Україні вона може піти на користь. Такої думки дійшли політологи, що зустрілися за круглим столом в українському представництві РІА “Новості”.

Свій погляд на кризу представив директор російських та азійських програм Вашингтонського іституту світової безпеки Ніколай Злобін. Як він зауважив, Україна програє інформаційну війну, оскільки в Європі і Сполучених Штатах не розуміють, що тут відбувається, а Росія подає події неадекватно. Як каже Злобін, якщо ситуацію оцінювати з погляду російських ЗМІ, то в Україні от-от розпочнеться громадянська війна: рівень драматизму на екранах російських телеканалів явно не відповідає реальному.

Однак російсько-американський політолог Ніколай Злобін відзначає – безумовний позитив нинішньої політичної кризи у тому, що вона не вийшла за межі політики:

“Українська криза не стала головним болем для міжнародного співтовариства, і це велике досягнення для України. Ви не стали проблемою. І це позитив, тому що найбільше, чого боїться світове співтовариство – коли країна, що перебуває у перехідному стані, починає ставити під запитання стабільність регіону”.

За словами політолога, великим плюсом є те, що криза має чітко окреслений політичний характер. Вона не стала системною. Вона не зачепила економіки, чого дуже боялися американці два місяці тому. Головні розмови у Вашингтоні були про те, коли ж обрушиться українська економіка, коли впаде гривня, коли перестануть впевнено почуватися інвестори. За останні місяць-півтора ці розмови практично повністю припинилися.

Злобін каже, що це насправді велика перевага, оскільки вміння обмежити політичну кризу політикою свідчить про достатньо високий рівень політичної культури, який цінує Європа та Америка.

За його словами, це свідчить про появу елементів “дорослої демократії”. Спроби політичних сил домовитися, знайти компроміс – такого ще не було в жодній з країн СНД. На думку експерта, якщо Україна зможе витримати ці рамки, то криза, хоч би якою затяжною вона була, піде країні на користь.

Похваливши українську демократію, Ніколай Злобін висловив, водночас, несподівану думку:

“Москва займає сьогодні відверто пропрезидентську позицію в Україні. І це не таємниця. Кремль підтримує Ющенка, підтримує на всі 100%. Це найбільш вигідний сьогодні президент для Володимира Путіна. І в цьому сенсі Москва вважає, що вона виграє, підтримавши сьогодні Президента Ющенка, який у черговий раз порушує Конституцію країни, отримавши таким чином можливість тиску на нього”.

Тезу оспорюють українські політологи. Директор Центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко вважає думку більш ніж сумнівною:

“Я останній місяць регулярно, мало не щотижня, коли зустрічаю знайомих із Секретаріату Президента, чую одну й ту саму фразу: з Кремля подзвонили Януковичу, і знову через це зірвалися досягнуті домовленості між Ющенком і Януковичем. Я не беруся оцінювати – дзвонили, не дзвонили, проте цей чинник – страхів з приводу Кремля і його втручання в нашу кризу існує, це поза всяким сумнівом. Можливо, просто у Секретаріаті Президента не знають, що Кремль на їхньому боці”, – жартує політолог.

Інший експерт, що представляє Центр досліджень політичних цінностей, Олесь Доній, навіть бачить у висловленій тезі політтехнологічний прийом:

“Я поки що не бачив у багатьох представників з російського культурного поля, незалежно від того, живуть вони в Росії, чи в США, розуміння внутрішніх українських проблем. І нема гарантій, що використовується не аналіз ситуації, а даються якісь ідеї, які можуть бути політтехнологічними. Тому що теза про те, що Кремль у політичній кризі підтримує Ющенка, мені здалася натягнутою, перебільшеною і закинутою саме для того, щоб в стані опозиції існувала ще одна можливість для внутрішнього конфлікту”.

На думку Донія, геополітичний інтерес Росії у сьогоднішній українській кризі полягає не в підтримці якогось одного політика і тим більше не в підтримці Ющенка, а в тому, щоб конфлікт, який дестабілізує українську політичну сиутацію, тривав якомога довше – і тим дискредитував модель парламентської демократії для пострадянського простору, з одного боку, і, з другого – зменшив активність України на зовнішньому просторі, надавши переваги Росії.