Конгрес відзначив шукачів пам’яток історії

Мало хто знає, що під час Другої світової війни у Європі діяли люди, які виконували незвичне на той час завдання – рятували пам’ятки історії та мистецтва. На початку 1943-го року США та союзники дізналися про те, що нацисти, захоплюючи Європу, конфісковували предмети мистецтва. У відповідь Президент Сполучених Штатів Франклін Рузвельт заснував Американську комісію з охорони та порятунку мистецьких та історичних пам’яток у воєнних зонах. Люди, які виконували цю роботу, отримали прізвисько “шукачі пам’яток”. І тепер, через 64 роки вони дістали заслужену шану.

Колись було понад 350 шукачів пам’яток. Сьогодні їх залишилося лише 12. Четверо з них нещодавно отримали нагороду під час церемонії на Капітолійському пагорбі. Конгрес вшанував зусилля солдатів, які ризикували власним життям, аби повернути вкрадені нацистами пам’ятки мистецтва. Письменник Роберт Eдсел – один зі співавторів присвяченої їм книги – “Рятуючи да Вінчі”:

“Уявіть, що протягом шести чи семи років вони змогли знайти тисячі схованок та повернути до країн, звідки вони були вкрадені, понад п’ять мільйонів картин, скульптур, старовинних книг та церковних дзвонів зі всієї Європи. Це було найбільше полювання за скарбами в історії людства. Виконано бездоганно!”.

Ще 1938-го року нацисти почали систематичну конфіскацію безцінних пам’яток мистецтва, включно з полотнами Леонардо да Вінчі, Мікеланджело та Рембрандта. А 1944-го, під час звільнення Європи, американські солдати із загону шукачів пам’яток мистецтва та архівів розпочали відчайдушний пошук вкрадених скарбів. Гарі Етлінгер, який був одним із них, каже, що його першим завданням було ознайомитися з документами німецькою мовою та передати інформацію командиру.

На щастя, з німецькою пунктуальністю, нацисти вели опис вкраденого майна. Крім того шукачі пам’яток розпитували працівників музеїв та торговців мистецькими витворами, допитували полонених нацистських офіцерів. Бернард Тейпер згадує пошук Чарторийської колекції живопису, вкраденої з Національного музею Кракова:

“Це була дуже відома колекція. Прекрасні роботи живопису. Серед них – “Дама з горностаєм” Рембрандта. Інші чудові речі”.

Спочатку Тейпер зосередився на пошуку роботи Рафаеля – “Портрет молодого чоловіка”. Першим завданням було зустріти працівника польського музею:

“Ми зустрічалися кілька разів та говорили про втрачені полотна, як їх вивезли з Польщі, хто може бути до цього причетним, і що ще можуть знати нацисти”.

Врешті-решт колекція опинилася в руках нацистського генерала Ганса Франка, губернатора Генеральної губернії, до якої входила частина Польщі та Східна Галичина. Більшу частину колекції живопису союзники знайшли в його будинку в Німеччині.

Понад трильйон доларів складає загальна вартість предметів старовини та мистецтва, врятованих шукачами пам’яток. Через 60 років їх зусилля були вшановані резолюцією, підтриманою обома палатами американського Конгресу.