Спеціальні потреби

У світі стрімко спадає довіра до наддержав  (ВІДЕО)


Дослідницький Центр П'ю оприлюднив результати найбільшого у світі виміру суспільної думки. Проект під назвою “Глобальна думка” досліджував ставлення мешканців країн світу до Америки та її зовнішньої політики, Китаю, Росії, глобальних загроз, світових лідерів та міжнародних організацій. Співголови цього проекту – колишній Державний секретар США Мадлен Олбрайт та колишній сенатор Джон Денфорф.

У рамках проекту було опитано 150 тисяч респондентів із 54 країн світу, включно з Україною. Висновки дослідників невтішні: виходячи із цифр, міжнародна система, яка була донедавна – зруйнована. За останні сім років ставлення до Сполучених Штатів, американського президента та зовнішньої політики різко погіршилося.

Зокрема Президент дослідницького центру П`ю Ендрю Когут зазначає:

“Результат, який найбільш вражає – Туреччина. Всього 9% мають позитивну думку про США. У 2000-му році, коли Державний департамент робив опитування, нас підтримувало 52%”.

Когут зауважив, що антиамериканізм поглибився, але не поширився. У тих країнах, де США не були популярними, до світової наддержави почали ставитися ще гірше. Але в деяких країнах Африки, Латинської Америки, Далекого Сходу та Східної Європи більшість населення все ще зберігає симпатію до Сполучених Штатів. Так, в Україні 54% населення ставляться до США позитивно, 39% - негативно. Втім, підтримка Америки серед населення і цих країн дещо знизилася протягом останніх років.

Також втрачають популярність Китаї, Росія та їхні лідери. Найбільше довіра до Путіна впала в країнах Західної Європи. Зокрема, в Німеччині за останні чотири роки відсоток тих, хто довіряє російському президенту, знизився із 75% до 32%.

На думку Ендрю Когута ставлення до Путіна віддзеркалює ставлення до Буша. Немає довіри до обох лідерів у багатьох, якщо не у всіх країнах світу.

Серед найбільших проблем, які загрожують світові, респонденти назвали екологічну загрозу, прірву між багатими та бідними, ядерну загрозу, поширення СНІДу та інших смертельних хвороб, а також розпалювання ворожнечі на етнічному та релігійному ґрунті.

На думку експертів зараз значно більше людей, аніж 2002-го року наводить загрозу навколишньому середовищу як ключову проблему. Хто здатний вирішити ці проблеми? Згідно з результатами дослідження – ніхто.

Мадлен Олбрайт: “Якщо ви подивитесь на загрози – екологія, епідемії, ядерна зброя, тероризм – все це той тип загроз, які для їхнього розв'язання потребують співробітництва світових лідерів або міжнародної системи, яка може з цим боротися. Цифри підтверджують, що найбільші сили не мають поваги, їхні лідери не мають поваги і немає лідера, який може запропонувати альтернативну точку зору”.

На питання чи може США суттєво покращити свій імідж, аби мати довіру, необхідну для провідної ролі у вирішенні глобальних загроз колишній сенатор США Джон Денфорф відповів:

“Так ми можемо більш активно займатися публічною дипломатію. Я переконаний, що ми можемо робити краще, аби нас сприймали як схильних до співпраці із решетою світу, таких, які прислухаються до думок інших. Але, навіть, якщо ми все це робитимемо, я сумніваюсь, що це на багато збільшить наш рейтинг”.

Згідно з даними дослідження, ООН все ще зберігає деяку довіру, переважно в регіонах, де організація здійснювала гуманітарні місії. В той же час, є чимало країн, насамперед на Близькому Сході, де ООН має більше опонентів, ніж прихильників.

Мадлен Олбрайт каже: Замість оптимізму, який був присутній в еволюції людства після завершення Другої світової війни, те, що присутнє в настроях людей зараз, я б назвала, нігілізмом.

XS
SM
MD
LG