Думка соціологів: Діти в Україні надмірно політизовані

Політизація серед українських дітей сягнула небачених масштабів. Це засвідчило соціологічне дослідження Київського інституту проблем управління імені Горшеніна. У дослідженні “Україна очима дітей”, проведеному у травні цього року, взяло участь 100 учнів київських шкіл.

“В якій країні я живу?” Твір на таку тему запропонували написати учням п’ятих-шостих класів столичних шкіл. Соціологічне дослідження, яке провів Київський інститут проблем управління імені Горшеніна, мало на меті визначити, наскільки рівень загальної політизації суспільства позначається на дітях. Як з’ясувалося, ті, хто мав би стояти поза політичним процесом, політизовані понад усяку міру.

Описуючи країну, в якій вони живуть, школярі, поряд з розповідями про чудову українську природу, працелюбних людей, мелодійні пісні та древні історичні пам’ятки згадують подробиці політичних скандалів та цитують анекдоти про перших осіб держави.

“З політикою зараз ознайомлені навіть маленькі діти. Про неї можна почути де завгодно, і мені це дуже набридло”, - скаржиться у своєму творі учень 6-го класу. За його словами, “З красивого Майдан перетворився на повний жах через цю політику”.

“Я живу в чудовій країні Україні”, – пише інший школяр, п’ятикласник Віталій Л. “Але у нас проходить війна у Верховній Раді”, – констатує він.

П’ятикласниця Катя З. подає такий аналіз політичної ситуації: “У Києві революція, бандити борються за перемогу, а порядку нема”. А її ровесник Дмитро Ш. зауважує: “Мені не подобається в Україні те, що у Києві на Хрещатику стоять намети”.

Небувалу обізнаність виявив учень шостого класу Микола Т. Як він написав у своєму творі, “В Україні є чорні ринки, на яких продають людей, крадені речі, кокаїн, травичку і зброю. В Україні поширені хвороби: СНІД і курячий грип”. А ось шестикласниця Катя Д. малює перспективи свого майбутнього в Україні так: “Мої батьки з дитинства мене привчали поважати рідний край, в якому я все своє життя житиму, зароблятиму якісь копійки на хліб...”

Усі проблеми суспільства – соціальні і політичні – боляче зачіпають дітей – каже, коментуючи дані дослідження, директор Інституту імені Горшеніна Кость Бондаренко. За його словами, рівень політизації серед дітей досяг небачених масштабів:

“З одного боку, діти ростуть із самого початку в ситуації, коли в них виховується громадянська свідомість, і це, звичайно, позитивно, але загальна надмірна політизація суспільства, яка перекидається і на дітей, це нездорове явище. У державах зі стабільними політичними системами, в державах із розвиненою демократією кількість громадян, які цікавляться політикою, не перевищує, як говорять соціологи, 20%. Наші дослідження показують, що понад 90% громадян України цікавляться в тій чи іншій мірі політикою. Це нездорове явище”.