Спеціальні потреби

В Україні знизилась підтримка євроінтеграційного курсу


Сьогодні Україна знаходиться далі від програмної мети членства в НАТО, ніж була 10 років тому. Це констатували учасники зібрання, присвяченого десятій річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і Альянсом. Спеціальне засідання громадської ради при Міністерстві закордонних справ відбулося під головуванням міністра Арсенія Яценюка.

Екс-міністр закордонних справ Геннадій Удовенко брав участь у підписанні Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО 10 років тому:

“Пройшло 10 років, а ми, може, ще трошки далі сьогодні стоїмо, ніж стояли в ті часи”.

На відзначення десятиріччя Хартії він приніс стару фотографію, на якій учасники підписання з української сторони – від Адміністрації Президента, Міністерства закордонних справ, Міноборони і Радбезу. Каже, захопив навмисно, щоб показати: тоді була єдина команда, яка працювала на проголошену Верховною Радою мету – євроатлантичну інтеграцію. Зараз єдиної команди нема, як нема і єдиної зовнішньополітичної лінії в державі, а на темі НАТО хто як може робить собі піар, – нарікає Удовенко:

“Мене страшенно вразили недавні подачі телебачення з Одеси, де зібралися якісь печерні люди, з такими величезними бородами і заперечували проведення будь-яких військових навчань в Одесі. Росія – взірець для всіх антинатівських сил, особливо комуністичної партії, прогресивних соціалістів. Але навіть Росія проводить безперешкодно будь-які навчання з НАТО, бо це підвищує обороноздатність держави”.

Політики не повинні перекладати на громадян політичних рішень щодо Альянсу. Таку думку висловив міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк. Як він вважає, натомість вони мусять забезпечити громадян інформацією про НАТО:

“Я хотів би побажати українцям, щоб вони знали більше про Альянс і самі вирішували, після отримання інформації, наскільки їм це підходить чи не підходить. Побажати політикам, щоб вони не перекладали на плечі 47 мільйонів людей прийняття доленосного рішення щодо Альянсу, а максимально проінформували своїх виборців”.

За словами Яценюка, щоб зрозуміти, що таке Альянс, треба прочитати Хартію. Як він зазначив, там немає ні слова про агресію, про ворогів чи військові операці. Там ідеться про демократію, верховенство права, про соціальні, економічні, правові реформи, яких потребує Україна. Як нагадав міністр, НАТО надає фінансову допомогу для адаптації українських військовослужбовців, звільнених в запас; допомагає українській армії в ліквідації надлишкових боєприпасів, проводить спільні тренування та спільні миротворчі місії.

Керівник МЗС застеріг політиків від спекуляцій про буцімто можливість погіршення стосунків з Росією через співпрацю України з НАТО. Як він підкреслив, свою Хартію про особливу співпрацю з Альянсом Росія підписала ще раніше від України, і зараз бере участь в 11 спільних робочих групах з НАТО, тоді як Україна – лише у п’яти.

Українці нічого не знають про НАТО і для виправлення ситуації нічого не робиться. Таку категоричну тезу висловила народний депутат Руслана Лижичко:

“Як експерт заявляю, що якісних інформаційних кампаній в Україні не було. Я внесла бюджетну пропозицію, щоб збільшити кошти на інформування щодо НАТО, і з боями виділили п’ять чи шість мільйонів гривень. Я б дозволила собі пожартувати, що в мене кліпи дорожче коштують”.

Нагадаємо: Хартія про особливе партнерство між Україною та Альянсом була підписана у Мадриді 9 липня 1997-го року. У червні 2003-го Верховна Рада України прийняла закон про основи національної безпеки, де проголошувався курс на членство в НАТО. Проте після останніх виборчих кампаній підтримка євроінтеграційного курсу в Україні значно знизилась. За дними останніх соціологічних досліджень Центру Разумкова, сьогодні вступ України до НАТО “схвалює” і “скоріше схвалює” 19% населення, тоді як “не схвалює” і “скоріше не схвалює” 60%.

Інше за темою

XS
SM
MD
LG