“Американська мрія” з погляду сьогодення

Протягом останніх 500 років мільйони людей прибували до Північної Америки в пошуках кращого майбутнього. У 30-их роках минулого століття це прагнення почали називати пошуками “американської мрії”. Сьогодні нею називають поєднання необмежених можливостей, важкої праці та певної удачі, завдяки яким людина, що не мала нічого, могла досягти багатства. Але це – традиційне визначення згідно зі словником. Пересічні американці визначають це так:

- “Американська мрія – володіння землею, а також родина, дружина та діти. Але головне – володіння власною землею”.

- “Американська мрія – краще життя, наявність певних можливостей, які можуть тобі допомогти досягти кращого життя”.

- “Свобода та мир”.

- “Мати можливість забезпечувати родину, але це не обов'язково багатство”.

- “Свобода робити те, що я хочу робити у своєму житті”.

- “Мати гарну родину, люблячу дружину, вільний час, аби я міг робити речі, які я хочу робити”.

Наукове дослідження на цю тему провів дослідницький Інститут Лейк Рiсерч Партнерс спільно із НДО "Зміна до перемоги" та представив Інститут Брукінгса.

Президент Інституту Лейк Рiсерч Партнерс Селінда Лейк зазначила:

“Люди, яких ми опитали не говорили про маєтки чи мільйони. Вони говорили про базові речі, які, ми віримо, вже є частиною нашого суспільства. Тільки 1% населення сказав, що американська мрія це – багатство”.

Дослідники встановили, що яку б “американську мрію” люди не називали, вони вважають, що досягти її зараз набагато складніше, ніж було колись. Але найбільшою несподіванкою, як каже Селінда Лейк, стало розповсюджене переконання в тому, що їхні діти жити краще не будуть:

“Тільки 15% сказали, що діти будуть жити краще, 79% відповіли, що так само або гірше”.

Що ж сталося з “американською мрією” і чому? Соціолог Елізабет Джейкобс, вважає, що хоча прибутки американців зросли, працюють зараз вони набагато більше. В той же час, незважаючи на важку працю, люди не мають впевненості у своєму майбутньому:

“Час проведений на одному робочому місці став набагато коротшим, до того ж стрімко зросла ціна медичного страхування”.

Політолог Джефф Кесслер бачить причину в глобалізації та зміні економічних правил:

“Ми живемо в унікальному періодi, який трапляється раз на століття, періодi складних, всеохопних, непереборних економічних змін”.