Джон Едвардс, який на виборах 2004-го року отримав номінацію на посаду віце-президента від Демократичної партії, тепер змагається за президентське крісло. Син простого робітника, успішний юрист і колишній сенатор, Едвардс конкуруватиме з надзвичайно сильними претендентами.
У липні Джон Едвардс відвідав найбідніші регіони країни. У Кливленді він поспілкувався з
місцевими жителями, відзначивши неприйнятність того факту, що 37 мільйонів американців живуть у злиднях. На мітингу в сусідньому штаті Кентуккі він заявив: “З нашою заможністю і процвітанням це неприйнятно. Неприйнятно морально!”
Едвардс, який зосереджує увагу на питаннях бідності і реформи системи охорони здоров’я, націлюється на прогресивне крило Демократичної партії.
Директор Центру політичних наук Вірджинського університету Ларі Сабато зазначає, що в Демократичні партії саме ліберали найбільш впливають на процес відбору кандидатів на президентську посаду:
“Едвардс зараз лише змагається за номінацію на президентську кандидатуру. За самі вибори він хвилюватиметься пізніше. Наразі він змушений взяти значно лівіше від своїх позицій 2004-го року, бо його виборцями є переважно робітники”.
Джон Едвардс домагається прихильності організованого робітництва вже біля року, розраховуючи вплинути як на лідерів профспілок, так і на їхніх пересічних членів. У квітні він став першим кандидатом від демократів, що провів цілий день в ролі звичайного члена профспілки. Профспілковий лідер Енді Стерн закликав кожного кандидата в президенти провести день у ролі члена Міжнаціонального союзу працівників сфери обслуговування:
“Він реально доклав багато зусиль у цьому і допоміг багатьом людям, і ми його дуже поважаємо за це”.
Про своє робітниче походження Едвардс розповідав на зустрічі демократів у маленькому містечку в штаті Південна Кароліна. Він розбагатів за часи своєї юридичної кар’єри завдяки виграним судовим процесам проти великих корпорацій. 1998-го року цей успіх відкрив йому шлях до сенаторського крісла від штату Північна Кароліна.
Відтак Джон Керрі обрав Едвардса кандидатом на посаду віце-президента у виборах 2004-го року, програних демократами. Тож тепер він почав нову кампанію, плануючи вести її з позицій сили.
Дослідник інституту президентства у США Джон Форт’є зазначає:
“Але результати опитувань не підтверджують його потенціалу. Він не зібрав стільки ж грошей, скільки Обама чи Клінтон. Він є далеко позаду”.
Едвардс, який за опитуваннями є третім за популярністю серед демократів, сильно відстає від колишньої першої леді, сенатора Гілларі Клінтон і сенатора Барака Обами. Сам Едвардс зазначає:
“Я є кандидатом, якому прогнозують поразку. Але я – боєць. Це мені подобається, це зажди спрацьовувало для мене. Це така історія мого життя”.
Едвардс покладається на свою дружину Елизабет, з якою він вже 30 років. Її вважають сильним політичним стратегом. І, не зважаючи на неоперабельну стадію раку, діагноз якого був поставлений цього року, саме Елизабет займає дуже помітне місце в його кампанії.
Едвардс провів багато часу в штаті Айова, де відбудуться перші в кампанії збори делегатів і де він мав значну підтримку 2004-го року. Спочатку він вів там перед в опитуваннях, але тепер зрівнявся зі своїми двома суперниками. Як вказує політолог Ларрі Сабато, він не може собі дозволити програти в Айові:
“Йому не допоможе навіть друге місце. Якщо він не буде першим в Айові, йому можна сходити з дистанції”.
Останніми місяцями послідовники Едвардса серед членів профспілок і Демократичної партії взагалі чули від нього досить різкі заяви:
“Хочете знати, чому ви досі не маєте всеохоплюючої системи охорони здоров’я? Через фармакологічні і страхові компанії та їх лобістів”.
Чи ставка на робітників і пригнічених принесе Едвардсу перемогу – вирішуватимуть демократи на початку наступного року.
Вибір читачів
1
