Загальною тенденцією у США та в цілому у світі є зменшення кількості людей, які виписують та читають періодичну пресу. Що ж до ринку українських друкованих ЗМІ, то довгий час вважалось, що україномовні видання в Україні є не рентабельними.
Спростувати цей міф вирішила головний редактор журналу “Новинар” Ольга Крижановська у розмові з Мирославою Ґонґадзе.
МҐ: У США і в цілому світі помітна тенденція до зменшення кількості людей, які насправді передплачують і читають пресу. А якою є тенденція українського ринку у цьому питанні?
ОК: Насправді в Україні зовсім протилежна тенденція. Ми бачимо навпаки зріст читацького інтересу фактично до всіх друкованих ЗМІ. І з останніх досліджень компанії ТНС ми можемо бачити як на кілька відсотків кожні півроку зростає і аудиторія щоденних газет, і аудиторія тижневиків. Це стосується як і ділових тижневиків, так і суспільно-політичних. Тобто інтерес зростає фактично до всієї преси. Я думаю, що ми ще довго не докотимося до такої тенденції, коли буде зменшуватись аудиторія.
МҐ: Яка причина цього? Те, що в усіх немає доступу до Інтернету, чи те, що український ринок преси недостатньо розвинутий для того, щоб мати цю тенденцію?
ОК: Насправді, я думаю, що і те, і інше. Інтернет дійсно не дуже поширений в Україні. Я думаю, що коли 30% українців матимуть змогу користуватися Інтернетом, то тоді напевне це буде загроза для щоденних газет. Але ілюстрованим тижневикам навіть це не буде загрожувати. Тому що одна справа переглядати статті, фотографії на моніторі, інша – тримати в руках журнал з якісною фотографією, з якісними інфографіками. Я думаю, що надалі всі журнали будуть концентруватися саме на цих моментах, щоб підвищувати зацікавлення аудиторії до своїх видань.
МҐ: Досить довгий час в Україні вважалося, що україномовні видання є нерентабельними, але ви вирішили робити український журнал “Новинар”. Якою є аудиторія цього журналу і чому ви прийняли саме таке рішення, видавати журнал українською?
ОК: Ну власне це скоріше міф, що україномовна преса не може бути успішною. Просто видавництва ніколи не займалися україномовною аудиторією, вони вважали, що їм це не потрібно. Зараз ми бачимо, що ринок медіа в Україні стає все більше й більше концентрований, і фактично україномовні ЗМІ це єдина ніша, яка зараз більш-менш вільна. Тому ми вирішили розвивати саме оцей сегмент. Загалом аудиторія україномовних тижневиків суспільно-політичних мало відрізняється від російськомовних. Це люди, які хочуть знати більше, які цікавляться новинами, яких не задовольняє просто перегляд випуску новин на телебаченні. Це люди, які хочуть отримувати аналітичну, більш концентровану інформацію.
МҐ: Чи вважаєте Ви, що український читач має достатній доступ до саме такої глибокої аналітичної інформації і про події в Україні та у світі?
ОК: Нажаль, поки що немає. Ми бачимо, що на телебаченні здебільшого зараз домінує такий жанр інфотейменту, тобто це більш поверхова інформація і якомога менше аналізу. Тобто аналіз зараз у нас на телебаченні трапляється дуже рідко. Те, що стосується міжнародної інформації, то тут взагалі важко сказати, що в Україні хтось приділяє цьому увагу.
Дуже популярним є зараз підключення до каналів CNN, BBC. І ті, хто володіє англійською мовою, намагаються дивитися новини саме там. А власне хто не володіє іноземною мовою –цього позбавлений.
МҐ: У чому специфіка вашого видання і наскільки оригінальними будуть ці матеріали?
ОК: У нас всі матеріали практично оригінальні. Є секція Дайджест, де ми передруковуємо найкращі статті з іноземних тижневиків та газет. Тобто це для людей, які не володіють англійською чи французькою мовами і не можуть самі прочитати.
А решта інформації – наша власна, яка стосується і міжнародних новин, і українських новин. Знову ж таки це – якісні фотографії, зроблені нашими фоторепортерами, які є дуже талановиті. Це й інфографіка. Це, можна сказати, головні фішки нашого журналу.
Вибір читачів
1
