У Сполучених Штатах фотограф Енні Лейбовіц є мало не такою ж популярною, як
і політичні постаті чи зірки розважальної індустрії, чиї портрети вона створює. Але теперішня виставка у Вашингтонській галереї є дещо більш персональна, ніж звичайно.
Вона зробила собі ім’я молодою дівчиною в журналі “Роллінґ Стоун”, знімаючи рок-зірок 70-их років. Відтак її слава практично зрівнялася із славою тих, чиї зображення вона увіковічнювала. Як от, наприклад, Михайла Баришнікова.
Найостанніша виставка у вашингтонській галереї Коркоран експонує її роботи від 1990-го року по 2005-ий. Серед закарбованих її камерою персоналій – Біл Клінтон у його перші дні на президентському посту. Він навідріз відмовився позувати з сигарою, яку курив, коли Енні Лейбовіц зайшла в Овальний кабінет. Вона фотографувала Президента Буша в оточенні дорадників. Королеву Великобританії.
Енні Лейбовіц ніколи не була воєнним кореспондентом, але під час відрядження в колишній Югославії зробила знімок, який став ототожненням жахіття і марнотратства війни. Сама Енні пригадує:
“Я їхала фотографувати “Міс Сараєво”, коли перед моєю машиною вибухнула
міна і вбила хлопчика, який їхав на велосипеді перед нами. На моїй машині ми повезли його в лікарню, але він помер по дорозі. Я була в такому шоці, що думала, що знімаю кольоровою камерою, але виявилось, що чорно-білою”.
Портрети членів родини і друзів привідкривають зазвичай схований персональний бік Енні Лейбовіц. За її словами, фотографування допомогло їй пережити смерть коханої людини:
“Думаю, часами берешся фотографувати, бо не знаєш, куди ще себе подіти. Я думаю, ми звертаємось в цьому до того, що ми вміємо робити найкраще”.
Енні Лейбовіц бачить себе документалістом своєї доби, якій пощастило мати професією те, що вона любить.
Вибір читачів
1
