Каліфорнійські винороби завойовують європейські ринки

Винороби каліфорнійської долини Напа мають нагоду посвяткувати. Вони стали першим регіоном у США, який отримав офіційний статус на європейському ринку. Це означає, що їхні американські чи європейські конкуренти не можуть використовувати назву “Напа” на етикетці пляшки, якщо вино не було виготовлено саме там. Загалом же якість американського вина, яку раніше вважали досить низькою порівняно з європейськими марками, останніми роками дивує навіть найвибагливіших знавців. Все більшою популярністю користується воно на європейському ринку разом з іншими новачками – продукцією з Нового світу – так у виноробній справі називають країни-виробники, які лише останнім часом почали інтенсивно збільшувати свій експорт – Австралія, Нова Зеландія, Латинська Америка. Тому за умов нового попиту дедалі актуальнішим постає перед новими виробниками питання захисту своєї продукції.

Долина Напа завжди була колискою виноробства в Америці. Цей рік для її виноробів особливий – новий сезон розпочинається під протекторатом Європейського Союзу. Адже, Європейська Комісія надала долині Напа статус виноробного регіону, що офіційно ввійде в дію 10 травня наступного року. А боротьба за визнання почалась ще шість років тому, коли каліфорнійські виробники зробили першу спробу запобігти використанню імені Напа іншими виноробами для збуту своєї продукції на європейських ринках. Тоді, у 2001-го року Союз виноробів долини Напа дізнався, що на полицях європейських крамниць продавали дві марки “Напа Ридж” та “Кло дю Напа”, які ніякого відношення до каліфорнійського вина не мали:

Винороб Майк Ґрґіч каже: “У багатьох крамницях ви не можете спробувати вино. Так що покладатися лишається тільки на вдачу. У більшості випадків саме етикетка впливає на вибір покупця. І те, що там написано, має вирішальне значення”.

Адвокат Скот Джеріен, який у цій справі представляв таких великих виробників як Роберт Мондаві, Майк Ґрґіч та Пієро Антінорі, пояснює, чому боротьба затягнулася на шість років:

“До того європейці не мали прецедентів з американськими виноробами. Тому наші перші спроби захиститися не увінчалися успіхом, адже вони не знали, що з нами робити”.

Редактор Журналу “Сан-Франциско Кронікл” Джон Бонн каже, що виробники долини Напа, однак, не прагнуть такого захисту, який мають їх європейські конкуренти:

“Європейці пішли набагато дальше, вони захистили не лише свою марку та регіон, але і формулу вина. Американці лише мають на меті не допустити використання імені “Напа”. Щодо рецепту – вони хочуть повної свободи. Наступним кроком може стати спроба каліфорнійських виноробів скористатися тими ж жорсткими правилами, які застосовують європейці. Однак, це означатиме, що європейці регулюватимуть, яке вино ми можемо, чи не можемо виробляти – а це вже самообмеження. Я не думаю, що виробники долини Напа на це підуть”.

Адже більшість із них впевнені, що запорука успіху вина саме у місці вирощування винограду. Вони кажуть, що якість продукту, його аромат, структура, перш за все, залежать від того, де наливалися грона.

Виробники кажеть, що на смак вина впливають наука, технологія, творчість, але лише на гарному ґрунті можна досягнути вершини.

Щорічний експорт американського вина сягнув минулого року суми у понад мільярд двісті мільйонів доларів. І ця цифра продовжує упевнено рости. Каліфорнія виробляє 95% цього експорту. Лише у минулому році виноробство забезпечило тут працею понад 300 тисяч людей. Найбільшим імпортером каліфорнійських вин – а це понад половини загального об’єму експорту – є Європейський Союз.