Спеціальні потреби

40% українців не задоволені дотриманням економічних прав


Право на життя для українців менш важливе, ніж право на гідну зарплатню, а найбільшими порушниками людських прав вони називають кримінальні структури і місцеву владу. Такі парадокси зафіксувало загальнонаціональне опитування, проведене Центрому Разумкова спільно з організацією “Дім свободи – Україна”. Дослідження приурочене до міжнародного Дня правозахисника, який відзначають 10 грудня.

Для декого з українців є речі, важливіші, ніж право на життя і особиста свобода. Попри те, що більшість вважає базові права головними, понад третина на перше місце ставить все-таки соціальні та економічні свободи. Це дані щорічного дослідження про стан дотримання прав людини в Україні.

Слід зазначити, що частка громадян, які на перше місце поставили право добре заробляти, а вже на друге – право дихати, суттєво зросла, порівняно з минулим роком. Соціологи пояснюють це тим, що з базовими правами, у тому числі свободою слова, свободою совісті, свободою пересувань в Україні все більш-менш благополучно. А от проблеми з соціальним захистом, охороною здоров’я, справедливою винагородою за працю стоять гостро. Представники Центру Разумкова Андрій Биченко зазначає:

“Грубо кажучи, право заробляти і мати достойну зарплату на даному етапі багато хто з респондентів ставить вище, ніж право на життя. Очевидно, просто з дотриманням права на життя і базових прав в Україні набагато краще зараз, аніж із соціальними правами. Саме із дотриманням соціальних прав у людей виникає багато проблем”.

Погоджується з цією думкою і представниця організації “Дім свободи – Україна” Світлана Франчук:

“На жаль, попри те, що наш уряд постійно звітував про підвищення рівня життя, підвищення рівня заробітних плат, тощо, наразі результати нашого дослідження свідчать, що лише 12% громадян вважають, що з їхніми економічними, соціальними правами все гаразд. Якщо опитували представників бізнесу, то там просто всі бізнесмени говорили про те, що минулий рік був фактично неначе поверненням до 90-их років, з рейдерськими атаками, з поверненням до схем повернення ПДВ своїм і затримки іншим. Тобто з економічними та соціальними правами в Україні, можна сказати, дуже гостра ситуація”.

Стан із дотриманням соціальних та економічних прав погіршився – за даними опитування, так вважає близько 40% населення, і за п’ятибальною шкалою українці оцінюють ситуацію на “двійку з плюсом”.

Дослідження засвідчило також, що найбільшим джерелом порушень прав людини в Україні є кримінальні структури. Таку відповідь дала половина опитаних. Водночас зовсім недалеко від кримінальних структур відійшла місцева влада і міліція. Як джерело порушень прав людини їх назвало, відповідно, 46% і 43% населення.

Що ж до можливостей захищати власні права, то українці тут не надто оптимістичні. Найменше сподівань вони покладають на українське правосуддя: звернення до органів влади та прокуратури вони вважають найменш ефективним способом відстояти свої людські права. Водночас громадяни дедалі більше сподіваються на звернення до Європейського суду з прав людини і міжнародних організацій.

Як показало опитування, доступ до правосуддя для пересічного українця усе ще залишається ускладненим. Третина громадян не знають, що треба робити, щоб звернутися до суду по захист прав, більше половини знають це лише приблизно, і лише 10% обізнані з діями, необхідними для звернення до суду.

При цьому понад чверть опитаних відповіли, що їхні права порушували протягом минулого року.

XS
SM
MD
LG