Президент Буш закликає лідерів Конгресу схвалити найближчим часом пакет заходів, скерованих на підтримку економіки і допомогу середньому класу та малозабезпеченим американцям. Утім найбільш уразливими в умовах економічного спаду є люди пенсійного віку. Не маючи постійного прибутку, вони повністю покладаються на заощадження та зроблені в минулому інвестиції, які зменшуються через падіння акцій на фондовій біржі.
Пенсіонери занепокоєні станом економіки, а ще більше тим, як передкризовий стан вплине на їхнє життя. 77-річна Мері Енн Гаттон добре пам’ятає часи Великої депресії. 30-ті роки минулого століття ввійшли в історію як період високого безробіття, масової бідності і падінням фондової біржі. Тепер пенсійного віку Мері Енн каже, що у підготовці до чергового економічного спаду вона змінила стиль свого життя:
“Перше, що я зробила – переїла у маленьке помешкання. Відмовилася від кабельного телебачення. Правда, у мене все ще є авто, яким я мало користуюся. Але мені вдалося зменшити вартість страхування на авто. Все разом допомагає заощадити гроші”.
За підрахунками Американської асоціації пенсіонерів, до 2030-го року в країні подвоїться кількість людей пенсійного віку і становитиме понад 71 мільйон людей. Проведене асоціацією дослідження виявило, що найбільшою проблемою, з якою зіштовхуються пенсіонери у період сповільнення темпів економічного росту, це медичні видатки, як також витрати на житло, їжу тощо.
Пенсіонер Френк Шорт мешкає у Флориді. Його пенсійний фонд скорочується через падіння вартості акцій на фондовій біржі. В умовах наближення рецесії, він каже, що обмірковує можливість внесення змін у свій інвестиційний портфель:
“Мабуть мені прийдеться зняти гроші з фондової біржі і перекинути їх в інші інвестиції, які б гарантували більше прибутків”.
80-річна Каролайн Бостон живе у Вашингтоні. Її місячної пенсії, яка становить 1400 доларів, вистачає на оплату невеликого помешкання та ліків. Після сплати витрат, каже вона, залишається всього 300 доларів на життя:
“Перед тим, як піти на пенсію, я назбирала трохи грошей, щоб побалувати себе на пенсії та поповнити відсутність постійного прибутку. Але гроші швидко зникають через інфляцію. Свого часу я двічі на місяць ходила в кіно, тепер я ледь дивлюся півдесятка кінофільмів на рік. Я люблю їсти в ресторанах, але тепер я цього не можу собі дозволити”.
Каролайн Бостон, як і більшість американців, турбуються тим, як економічний спад позначиться на її дітях та онуках. Люди її віку сподіваються, що запропонований пакет заходів стимулювання економічного росту полегшить фінансове становище багатьох родин і поставить економіку на шлях росту і процвітання.
Вибір читачів
1
