Балет. У світі це мистецтво вважається одним з найкрасивіших. Школи цього вишуканого танцю можна зустріти усюди. У столичному Вашингтоні успішно працює і розвивається Академія балету імені Кірова, яка славиться у Сполучених Штатах своєю унікальною методикою викладання. Створена вона була 1990-го року колишнім балетмейстером нинішнього Маріїнського театру Олегом Віноградовим, який приїхав в Америку на особисте запрошення Президента Буша старшого. Один із її викладачів – українець, який свою балетну освіту та першу славу дістав ще в Україні.
Анатолій Кучерук – випускник Київської школи балетного танцю, де навчався у відомого українського педагога Володимира Денисенка. Сьогодні він – лауреат багатьох міжнародних конкурсів. У його колекції є чимало срібних медалей. А в 2006-му році журі конкурсу присудило йому звання кращого вчителя балетного танцю Сполучених Штатів. Та це не дивно, адже чимало вихованців Анатолія
завойовують золото на найпрестижніших балетних конкурсах світу. Сьогодні Анатолій шкодує про одне, що не зміг навчати цієї майстерності в Україні. У Сполучені Штати він приїхав ще у 1991-му році – Радянський Союз якраз розпадався, і українці, пригадує Анатолій, не знали, що їх чекає завтра:
“На той час в Україні не зрозуміло було як розвиватиметься театр, і в принципі балет був нікому не потрібний, як і будь-який інший театр”.
Тоді одна зі шкіл балету у США в штаті Юта запропонувала Анатолію виконувати провідні партії. Він дав згоду і так опинився в Америці. А згодом Анатолія запросили викладати в Академію балету імені Кірова у Вашингтоні. Не роздумуючи, він погодився, адже, як сам говорить – ця школа має особливу методику роботи з учнями:
“Тут ми маємо свої класи, за які відповідаю я особисто. В американських школах, як правило працює така система – сьогодні можеш вчителювати ти, наступного дня приходить інший вчитель. Тобто немає зацікавленості навчати чомусь. Тут є мій клас за який я відповідаю, я беру їх у вересні, а в травні приймаю іспит. І це моя робота, де я вже не можу сказати, що хтось погано навчив”.
До переїзду у США Анатолій бував тут не раз, адже вісім років гастролював у складі зірок Великого театру. Каже, що у ті часи з України виїхало чимало талановитих артистів, і далі так тривати не може:
“На сьогодні я думаю Україна вже не може просто так відпускати своїх зірок. Гадаю, що вже настав той час, коли країна може зробити для них більше, щоб вони були зацікавлені працювати у себе в Київській національній опері. Українська школа виходить на весь світ, але вони представляють Великий театр, Маріїнський театр, а не Українську національну оперу, і я цього не розумію”.
Що з українським балетом буде завтра передбачити складно. Адже він ще й по сьогодні переживає нелегкі часи. Про гастролі на інший континент говорити не доводиться, у
Вашингтон з українців давно уже ніхто не приїжджав. Українці на американській сцені виступають, але представляють вони далеко не Україну, – каже пан Кочерук:
“Тут я бачив Великий театр, Маріїнський театр, Ковенґарден. У них дуже високий рівень, але на передових ролях там виступають українці”.
Незважаючи на те, що зарплатня зірок українського балету останнім часом зростає, якість їх виступів, на думку деяких фахівців, залишає бажати кращого. Мабуть тому, що багато талановитих українців просто залишили Україну, а це не могло не позначитися на якості українського балету. Втім, Анатолій на перспективи України дивиться з оптимізмом. Як сам каже, – там проживають дуже творчі і талановиті люди.
