Спеціальні потреби

Українець грає за найсильнішу баскетбольну лігу


Національна баскетбольна асоціація Америки – НБА вважається найсильнішою баскетбольною лігою світу. Вболівальників заворожують неймовірна динаміка гри та майстерність гравців, а молоді баскетболісти, поміж яких спортсмени з України – мріють коли-небудь потрапити в цю лігу. Для 23-річного Олексія Печерова ця мрія здійснилася. Він вже цілий сезон грає в НБА за Вашингтонську команду “Візардз”.

Під номером 18 у сезоні НБА 2006-го року Вашингтон “Візардз” вибрали Олексія Печерова з України. На офіційній інтернет-сторінці клубу, можна побачити щасливий для Олексія момент, коли його обрали до клубу Національної баскетбольної асоціації:

“Це було здорово. Гарні враження почались під час драфту, коли тебе вибирають, це такі приємні емоції! Ти в оточенні цих всіх людей у цій структурі – це чудові відчуття. Але як тільки ти сюди потрапив, розумієш, що тут грають такі ж люди як і ти. Потрібно багато працювати, щоб конкурувати з ними”.

Грати Олексій почав у сезоні 2007 – 2008 років. На передсезонних іграх минулого року Печеров показував прекрасну результативність, а його гра подобалася тренерам. Втім за три дні до старту чемпіонату Олексій зламав ногу і вийшов з гри на кілька місяців:

“Було важко. Це був такий етап, коли перед сезоном все йшло чудово, все виглядало добре, тренер давав багато часу пограти, але травма... Це спорт, тут ніхто не застрахований від травм”.

Повернутися в гру після травми не просто. У вашингтонській команді існує величезна конкуренція за місце в ігровій п’ятірці. Крім трьох суперзірок – Антуана Джемісона, Корана Батлера і Гілберта Арінаса в команді є ще десять баскетболістів, кожен з яких мріє стати зіркою.

Президент баскетбольного клубу “Візардз” Ерні Грюнфілд каже:

“Максимальна кількість гравців, яка може бути заявлена в команді НБА – це 15 осіб. У нас зараз є 13. вісім – дев`ять із них грають більшість часу на майданчику. І Печеров має потенціал бути серед цих восьми баскетболістів”.

Як говорить президент клубу, йому та тренерам, особливо подобаються: зріст Олексія – два метри 13 сантиметрів, вміння закидати три очкові, а також те, що він, як кажуть, швидко влився в колектив. Одноклубники Печерова, серед яких і баскедболіст Браян Гейвуд, додають, що він працьовитий і охоче вчиться:

“Я думаю, він ще у процесі розвитку. Якість його гри зростає з кожним днем. Але йому треба ще зрозуміти як бути ефективним в НБА. Я йому постійно про це кажу, і він пообіцяв, що попрацює над цим цього літа”.

А Олексій зізнається, що з командою йому пощастило: “В моїй команді мені пощастило, всі мої ветерани дуже гарні хлопці і вони не змушують мене робити якісь неймовірні речі. Всі ставляться з розумінням і всі мені допомагають”.

Команда “Візардз”, у перекладі – “Чарівники”, провела досить вдалий регулярний сезон і четвертий рік поспіль вийшла в плей офф. Для Печерова було не просто звикнути до особливостей гри в НБА:

“Тут дуже багато ігор, тому не так багато тренувань як у Європі. Якщо в Європі ми тренувалися двічі на день і мали одну гру на тиждень. То тут йде такий конвеєр. 80 ігор регулярного чемпіонату, ще 20-30 плей офф. Такий божевільний графік”.

Олексій Печеров лише сьомий рік займається баскетболом. До цього він грав у футбол. Втім, тепер всі його спортивні мрії пов’язані лише з помаранчевим м’ячем:

“Америка мені дуже подобається і я сподіваюся, що все буде добре і я зможу вийти на гарний рівень і тішити українських вболівальників своєю грою”.

  • 16x9 Image

    Руслан Петричка

    Руслан Петричка – керівник Української служби Голосу Америки. В журналістиці - з 1998 року. Працював репортером, телевізійним ведучим, продюсером. На Голосі Америки спеціалізуюся на питаннях внутрішньої політики США та українсько-американських відносинах.

  • 16x9 Image

    Зореслав Байдюк

    Зайнявся журналістикою у вісім років, коли почав друкувати домашню газету "Україна", в який висміював рідних. Оскільки не всім це подобалося, початкову видавничу діяльність довелося припинити після другого номеру. Потім була газета класу, в якій критикував однокласників, що теж було далеко не всім до вподоби.

    Професійно зайнявся телевізійною журналістикою у 19 років, ще навчаючись на другому курсі інституту журналістики.  До того, як у 2000-му році приєднався до "Голосу Америки", працював у теле-, радіо- та друкованих ЗМІ, як в Україні, так і у США.  На "Голосі Америки" працював радіорепортером, продюсером, редактором та ведучим. З розширенням телебачення, у 2004 році повернувся до улюбленої справи – телевізійної журналістики. З відеокамерою об’їздив практично всі великі поселення українців у США. Висвітлював генеральні асамблеї ООН, саміти НАТО, з’їзди демократичної партії США. Коли "Голос Америки" запустив проект «Час-Тайм», був постійним ведучим програми.  Сьогодні ведучий тижневика «Вікно в Америку», першої телевізійної програми усього "Голосу Америки".

XS
SM
MD
LG