Спеціальні потреби

Грищенко – новопризначений посол України в Росії


Грищенко помирить Росію з Україною. Новопризначений посол України в Російській Федерації висловив сподівання, що йому вдасться «знизити тональність» взаємних звинувачень, якими останнім часом обмінюються Москва і Київ. На брифінгу у президентському секретаріаті дипломат пообіцяв, як було сказано, «зменшити поле наших розходжень і розширити поле нашої співпраці». У планах Грищенка – налагодити постійний діалог не тільки лідерів обох країн, але й парламентів, бізнесів та власне громадян:

«Усе це разом має змінити те вже, на жаль, на превеликий жаль, стале уявлення серед громадян Росії про те, що Україна ледь не третій, четвертий ворог Росії. Це нам треба ламати, бо без цього ми не зможемо вибудовувати, серед іншого, і нормальні стосунки на горизонтальному рівні».

Більше того: новий посол має намір зняти непорозуміння, пов’язані з планованим вступом України до НАТО. Грищенко береться розвіяти побоювання Москви та, як він сказав, особисто довести аргументовану позицію України: її дії за жодних умов не будуть спрямовані проти Росії. Дипломат підтвердив також, що консультації з Росією про майбутнє приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО будуть продовжені.

При цьому Грищенко визнав: «Буде дуже складний діалог. Проте якби все було легко, то я, мабуть, не був би туди призначений і не поєднував посаду посла з посадою заступника секретаря РНБО».

Призначення нового українського посла в Росії уже привітав його колега – російський посол в Україні. Віктор Черномирдін назвав вибір вдалим і висловив сподівання, що Грищенко сприятиме зміцненню двосторонніх відносин.

Мудрим уважають рішення і українські експерти. Як сказав «Голосу Америки» директор інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, саме таке призначення було на часі:

«У російському напрямку потрібна не тільки дипломатія принципових заяв і принципових рішень, але й режим тихої дипломатії. Спокійної, виваженої. На тлі емоцій, які бурлять у російських елітах, спокійність і врівноваженість може вигідно відтінити українську позицію. А по-друге, у Грищенка колосальний досвід у сенсі багатовекторної дипломатії. Не в кучмістському сенсі коливань між різними центрами, а в сенсі досвіду – і Брюссель, і США, і тепер Росія».

Що ж до спроможності «людини Януковича» просувати лінію України на вступ до НАТО, то Карасьов тут не бачить проблем:

«Грищенко ніколи не говорив, що він противник НАТО. Інша справа, що він перебував у політичній силі, яка стоїть на таких позиціях. Але це не стосується його особисто. Він міг просто виконувати партійну дисципліну. І навіть за цих умов він ніколи відкрито не озвучував антинатовські тези.

Тому, можливо, у тому, що він був членом політичної сили, яка озвучувала антинатовські лозунги, теж є деякий бонус. Це можливість більш довірливого ставлення до нього російської сторони. А це вже непогано. І Грищенко, погодившись на цю посаду, буде вже поводитись як дипломат – не член партії, а як державний посадовець. І тут він буде вже провідником державних, а не партійних інтересів».

Інше за темою

XS
SM
MD
LG