Спеціальні потреби

Про що свідчить мовчання Тимошенко щодо подій у Грузії


«Прем`єр-міністр Юлія Тимошенко привітала українських фехтувальниць із здобуттям золотих олімпійських медалей». Таке повідомлення з`явилося у четвер на першій сторінці урядового веб-порталу у розділі «Про головне». Тут багато згадок про Олімпіаду в Пекіні, проте жодної – про війну у Грузії. Відколи розпочався російсько-грузинський військовий конфлікт, Юлія Тимошенко неначе набрала у рот води.

На те, що мовчанка затяглася, не проминув вказати президентський секретаріат. «Страусиною тактикою» назвав це глава канцелярії Віктор Балога. У заяві, поширеній у четвер, він пояснив мовчання Тимошенко «переслідуванням власних вузьких інтересів». «Абсолютно неприйнятною є лінія вичікування і пошуку виборчих дивідендів, до якої вдалися окремі високі діячі нашої країни. Така страусина тактика може закінчитися плачевно», – застерігає Балога, слова якого цитує прес-служба президента.

У секретаріаті кажуть також, буцімто володіють інформацією про домовленості лідери БЮТ з Росією про підтримку на президентських виборах. Таке заявив на брифінгу у четвер заступник глави канцелярії Андрій Кислинський. За його словами, «відсутність реакції окремих керівників держави на події в Грузії межують зі зрадою національних інтересів».

Мовчання Тимошенко дивує не тільки її традиційних опонентів. Народний депутат від НУ-НС, екс-міністр оборони Анатолій Гриценко засудив парламент і уряд за те, що досі не сформували офіційної позиції щодо воєнного конфлікту на Кавказі. Мотивацію ж прем`єрки Гриценко витлумачив так: «Хтось розраховує на підтримку Російської Федерації і не хоче робити прикрих для Росії заяв».

Ситуацію жваво обговорюють експерти і журналісти. «Вона не має права мовчати як політик», – пише у своєму блозі на «Українській правді» відомий журналіст Сергій Лещенко.

Спробу прояснити позицію БЮТ зробив у середу член бютівської фракції Сергій Терьохін. Як він заявив, коментувати зовнішньополітичні події очільниці уряду не випадає через існуючий розподіл повноважень між президентом і прем`єром. «Аби не вступати в чергові конфлікти з гарантом нашої Конституції, уряд і прийняв таке рішення», – заявив Терьохін.

Утім, експерти заперечують: хоча сфера зовнішньої політики справді належить до компетенції президента, однак Тимошенко як політик, який претендує на роль лідера нації, повинна була висловитись і зайняти однозначну політичну позицію. Тимошенко мовчить неспроста, – стверджує директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов:

«Це мовчання Тимошенко красномовне. Якраз це мовчання багато про що говорить. І воно говорить про те, що Тимошенко на сьогодні не має чіткої геополітичної позиції а, відповідно, і чіткої платформи для надання політичних оцінок, морально-політичних оцінок подіям на Південному Кавказі. І, очевидно, це пов`язано з електоральними міркуваннями і певними намаганнями, зобов`язаннями, які є у Тимошенко з кремлівським керівництвом. Я маю на увазі намагання Тимошенко переконати Росію в необхідності поступового, поетапного переходу до європейської ціни на газ в Україні, а також, можливо, розрахунком на те, що Кремль може неформально підтримати Тимошенко на майбутніх президентських виборах. І її суто електоральні міркування пов`язані з тим, що Тимошенко, очевидно, розраховує на те, щоб мобілізувати електорат як Заходу України, так і Сходу і Півдня України, перехоплення цієї електоральної бази у Партії регіонів. Ну а, надати сьогодні якусь оцінку, пристати на сторону або Грузії, або Росії означало б втрату якогось серйозного сегменту електорату».

А тим часом у четвер в Інтернеті з`явилось повідомлення: Тимошенко перервала мовчанку і заявила про солідарність України з Грузією. Втім, повідомлення негайно спростувала прес-секретар прем`єрки Марина Сорока. Як заявила вона, Тимошенко не висловлювала позиції щодо конфлікту на Кавказі.

Інше за темою

XS
SM
MD
LG