Відносини Росії та України переплітаються не лише у політичній площині, але також у релігійній. Очевидною проблема стає, коли проаналізувати відносини двох конкуруючих між собою в Україні православних церков – УПЦ Київського та УПЦ Московського патріархату.
Свято-Михайлівський Собор у Києві, знищений радянською владою у тридцятих роках минулого століття, відновлено у всій його красоті. Для багатьох – цей собор є символом незалежності українського народу – як політичної, так і релігійної. Андрій – сам греко-католик із західної України – каже, що почуває себе комфортно у храмах УПЦ Київського патріархату, але не Московського і, як і багато інших віруючих, сприймає діяльність УПЦ МП в Україні з великими підозрами.
«Московський патріархат я сприймаю виключно як організацію, яка виконує функції абсолютно не релігійні, не має до церкви жодного відношення. Це є один з підрозділів російської держави, фактично. І всі анти-українські акції, які відбуваються в Україні, відбуваються за підтримки російського патріархату».
Речник Московської патріархії в Києві – архімандрит Кирил каже, що церковні лідери свідомі подібних звинувачень і підкреслює, що їх мета – мирно об`єднати поділену на конфесійному ґрунті країну.
«Ми намагаємося вибудовувати нашу політику – якщо можна говорити про церковну політику – таким чином, щоби не дратувати ані одну сторону, ані іншу, і не просто пасивно, так би мовити, опікувати цих людей, а намагатися об`єднувати їх все-таки в один народ, так щоби вони відчували себе – і схід і захід – частиною єдиного цілого великого проекту, великої цивілізації, якою є Україна».
Надія - туристичний агент із східної Україні, ходить у церкви, підпорядковані Москві. Вона не бачить смислу міняти давніх традицій.
«Те, що віками батьки передавали нам з покоління в покоління, я не бачу сенсу, щось у цьому змінювати. І, все-таки, - це єднання двох братських народів – Росії і України… Бог один».
В УПЦ Київського патріархату вітають підтримку серед деяких із лідерів УПЦ МП ідеї створення Помісної Української Православної Церкви, але наполягають, що вона мусить бути незалежною від Москви. Як каже речник УПЦ КП єпископ Євстратій, українська церква не може мати свого центру за межами держави:
«Якщо Церква знаходиться в одній державі, а її керівні структури знаходяться в іншій державі, а тим більше якщо врахувати, що ці дві держави знаходяться у непростих відносинах, то дуже важко подолати таку спокусу, щоби використовувати структури цієї Церкви в сусідній державі з політичною метою – що ми, власне, і бачимо».
Іронією долі чи ні – центр Московської патріархії у Києві розташований на вулиці гетьмана Івана Мазепи, на якого та же патріархія триста років тому наклала анафему за зраду. І мабуть доки в одній церкві його вважатимуть зрадником і в другій молитимуться за упокій його душі, не буде тієї єдності, про яку так палко проповідують в обидвох церквах.
Вибір читачів
1
