Уряд України, долаючи залишені йому у спадщину від Радянського Союзу наслідки русифікації, докладає зусиль для ширшого вживання в державі української мови. Наразі ці зусилля по-різному сприймають самі українці.
Урок української літератури в сімферопольській Школі номер 25 – єдний, який викладається українською мовою. Усі інші предмети викладаються російською. Для учнів школи українська не є рідною. Втім одинадцятикласник Артур Троцький вільно ромовляє обома мовами:
«Є люди, які українську мову не люблять – в основному дорослі, тому що їм важко пристосуватись. Але ми, діти, вчимо українську з першого класу, дехто навіть вчить поглиблено. Старші люди - проти української, але молодь – за!».
В переважній більшості шкіл Криму предмети викладаються російською. Раїса Маслюк, директор школи номер 25, говорить, що якби батьки вимагали викладання предметів українською мовою, то вона би відповідно реагувала:
«Якби була така необхідність, я би впровадила українські класи, але в нашій школі немає такої необхідності, я не маю заяв про те, що діти хотіли би вчитись українською».
Але потреба у школах з українською мовою викладання поволі зростає і в Криму. В українській гімназії у передмісті Сімферополя, вчиться 842 учні – це більше ніж може вмістити приміщення школи. Половина з них є етнічними росіянами, а багатьом, хто хотів вчитись у цій школі взагалі, відмомили через брак місця.
Директор гімназії Наталія Руденко зазначає, що одна з проблем у Криму - ВУЗи не готують вчителів для шкіл з українською мовою викладання, і це - каже вона - породжує незадоволення людей, які прихильно ставляться до переходу на українську мову:
«Вони готують, звичайно, викладачів української мови, літератури, але історик україномовний, математик, біолог, фізик - ні. От тут і потерпаємо. Беремо, шукаємо. Навчаємо вже тут у середовищі нашому україномовному».
Еміне, кримська татарка, вчиться в українській поліграфічній академії в Сімферополі. Вона каже, що складність полягає у вивченні української термінології.
«Вивчити хімію українською мовою для вчителів дуже важко. Ще важче це для учнів. Все відмінне – інші слова і інші терміни, а це дуже важко».
Старше покоління російськомовних жителів України скаржиться на силове впровадження української мови. Втім в Україні вільно продаються російськомовні періодичні видання і книжки, працюють радіо, телебачення і театри, а на вулицях східної та південної частин України лунає переважно російська мова. Не дивно, що Олександр Коломаєць, який вчиться в сімферопольській школі з українською мовою викладання, вільніше спілкується з друзями російською мовою: «Коли потрібно, ми говоримо українською, а коли розслаблюємося – тоді говоримо по-російськи», - каже він.
Дехто з молоді вважає, що говорити українською є класно і патріотично, а ті, хто виростав в російськомовному середовищі, кажуть, що мова тут ні до чого і що вони не менші патріоти України.
А остаточне розв’язання мовної дилеми може залежати від визнання того факту, що вивчення іншої мови є нелегким зайняттям, яке вимагає терпіння і наполегливості.
Інше за темою
Вибір читачів
1
