Блаґоєвіч зробив призначення на місце Обами у Сенаті

Здавалось, після гучного скандалу опальний губернатор Іллінойсу тихо вичікуватиме заспокоєння бурі навколо своїх махінацій, однак зухвалість Блаґоєвіча, схоже, не має кордонів. Його останній крок вкотре шокував американський політикум. Він таки скористався губернаторським повноваженням заповнити звільнене сенаторське крісло, призначивши на цю посаду досвідченого політика Роланда Берріса. Блаґоєвіч зазначив:

«Якщо я не зроблю цього призначення, люди Іллінойсу залишаться без належного представництва у Сенаті США».

71-річний колишній головний прокурор штату має бездоганну репутацію. Він жодним чином не фігурує у скандалі та схемах Блаґоєвіча віддати сенаторське крісло за готівку чи певні послуги. У записах ФБР його ім’я також не згадується. Як зазначив сам кандидат, його репутація не постраждає від того, що губернатор призначив його, скориставшись своїм конституційним правом.

Схоже, крок Блаґоєвіча – гарно продумана стратегічна гра. Для багатьох призначення чорношкірого політика на місце Барака Обами відображає загальні настрої у країні. І, виглядає, така стратегія працює. Поки більшість демократів розгублено розводить руками, деякі колеги закликають не карати невинних за огріхи інших. Серед них, конгресмен від Іллінойсу Боббі Раш, який каже, що Америка повинна мати більше, ніж одного афро-американця у Сенаті.

У свою чергу Барак Обама назвав Берріса чудовим державним службовцем. Однак у своїй офіційній заяві погодився зі своїми колегами по партії, відмовившись прийняти призначення, яке ще раніше було вирішено блокувати:

«Цілком очевидно, що губернатор не має морального права знайти кандидата на сенаторське крісло».

Тим часом реакція медіа не забарилась. Перші сторінки переповнені заголовками на зразок «Він, напевно жартує» чи «Блаґо всім показує дулю». Так чого ж намагається досягти губернатор подібним жестом? Представник Асоціації кращого урядування Джей Стюарт зазначає:

«Він хоче показати всім, що він досі губернатор і діятиме у рамках своїх повноважень, поки їх має, і не зважає на те, що думають інші».