Одне з джерел прибутків, яке має покрити багатомільярдні вливання у підживлення американської економіки, - це збільшення податків для тих, хто заробляє понад 250 тисяч доларів на рік. Що стосується середнього класу, то він, як запевняє президент Барак Обама, отримає додаткові податкові пільги та захист. Втім те, хто саме належить до середнього класу, у Сполучених Штатах не є визначеним питанням. Поняття середнього класу в сучасній Америці змінюється.
Від нового бюджету, запропонованого президентом Бараком Обамою, має виграти середній клас.
У бюджеті передбачено збільшення податків для багатих та зменшення їх для середнього класу. В адміністрації Барака Обами навіть створено спеціальну групу людей, яка займатиметься справами середнього класу. Цю групу очолив віце-президент Джо Байден.
Можливо, американці не погодяться щодо визначення середнього класу. Чи вимірюється він грошима?
Тіффані Фуентес вважає, що середній клас – це між тридцятьма та п’ятдесятьма тисячами заробітної плати на рік.
Ольга Камарго переконана, що це сто п’ятдесят тисяч на рік.
Імер Резумович каже, що представники середнього класу – це «не занадто багаті, але й не гетто».
Подібну думку висловлює Вільям Лав: «Ми всі живемо від зарплати до зарплати. Це і є для мене середній клас».
Але майже всі погоджуються, що вони – представники середнього класу.
Кристал Веллс: «Я вважаю себе середнім класом. Я заробляю двадцять вісім тисяч на рік».
Вільям Лав: «Я вважаю себе середнім класом. Я заробляю сто тридцять тисяч на рік».
Економіст Корнельського університету Роберт Франк вказує на невизначеність поняття «середній клас»:
«Навіть люди, які на рік заробляють мільйон, можуть щиро вважати себе середнім класом».
Раніше належність до середнього класу визначалася професією. Тепер, каже історик Гарвардського університету Елізабет Коен, - статками людини. «Американці сьогодні можуть купити своє місце у середньому класі».
В той же час багаті стають багатшими все швидше. Починаючи з сімдесятих років, відсоток загальної суми матеріальних цінностей, що належить невеличкому прошарку найбагатших, подвоївся. Деякі економісти вважають, що цей майновий розрив і призвів до сьогоднішньої економічної кризи.
Відбувалося це так: Найбагатші купували великі маєтки. Аби не відставати, середній клас купував більші будинки. Втім, маючи менші прибути, вони брали ризиковані позики. Чимало з них не змогли їх повернути – так і виникла криза на ринку нерухомості. В свою чергу цей процес створює кризу самовизначення: чимало американців, які тепер втрачають свої машини та будинки, починають розуміти, що вони до середнього класу і не належать.
Історик Елізабет Коен підсумувала це так:
«Ми стикнулися з більшою проблемою, ніж криза споживання. Ми стоїмо перед соціальною кризою, коли підривається самовизначення людей як середнього класу».
