Цього тижня Президент Барак Обама візьме участь у саміті Великої двадцятки у Лондоні. Перед ним стоїть непросте завдання – з одного боку, показати, що Сполучені Штати все ще залишаються потужним гравцем на світовій арені, а з іншого, - продемонструвати обіцяну модель міжнародного співробітництва. Працівники його Адміністрації повідомили, що Президент Обама спробує донести, що його план порятунку світової економіки мусить спрацювати, але в той же час досягнення результатів вимагатиме значного часу та зусиль з боку багатьох країн навколо світу.
Останнього разу, коли Барак Обама прибув до Європи, його зустрічали з обожненням. Зараз – з насторогою. Тоді він був кандидатом в президенти. Тепер Обама – президент США у розпалі глобальної економічної кризи. Наступного тижня Барак Обама спробує переконати лідерів найпотужніших країн світу наслідувати його модель виходу з глобальної кризи – за допомогою стимулювання економіки шляхом збільшення бюджетних витрат. Тільки минулого місяця він підписав план із порятунку економіки вартістю у 787 мільярдів доларів.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель вже розкритикувала план Обами, а щойно звільнений з посади прем’єра головуючої в ЄС Чехії Мірек Тополанек назвав його дорогою в пекло.
Оглядач Джордж Вілл вважає, що атмосфера докорінно змінилася від часу останнього візиту Обами в Європу, коли він був лише кандидатом у президенти.
«Це було тоді, а це – зараз. Тоді достатньо було не бути Джорджем Бушем. До того ж він був чимось абсолютно новим – афро-американець, нове обличчя серед лідерів світу. Але новинкою ти можеш бути лише один раз».
Європейські країни, які мають більший соціальний захист громадян, не настільки переймаються стимулюванням економіки. Вони вважають, що шлях виходу з кризи полягає у збільшенні регулювання. Європейський підхід перегукується із позицією республіканців у США. Вони вважають, що план Обами передбачає надто великі витрати, податки та позики.
Обама сподівається на підтримку з боку британського прем’єр-міністра Ґордона Брауна. Втім оглядачі сумніваються, що лондонська зустріч принесе негайні результати. Втім вони не виключають, що вона закладе основу зусиллям, які можуть дати результат через тижні чи місяці.
Напередодні саміту в Лондоні та інших європейських столицях почалися протести проти економічної кризи із закликом до світових лідерів розв’язати проблеми бідності, безробіття та зміни клімату. В Британії під закликом «Людину – на перше місце» зусилля об’єднали профспілки, релігійні групи та захисники навколишнього середовища, вимагаючи більш справедливої світової економіки. У Берліні протестуючі кидали каміння та пляшки в поліцію, що закінчилося кількома арештами. Але переважно демонстрації, які також відбулися у Франкфурті, Відні, Римі та Парижі, обійшлися без насилля.
