Спеціальні потреби

Візит папи Бенедикта до Ізраїлю відкрив стару тему





У відносинах між Ватиканом та Ізраїлем однією з нерозв’язаних проблем лишаються звинувачення з боку євреїв, що в часи Другої світової війни Католицька церква та її провідник Папа Пій ХІІ не зупинили нацистів від знищення мільйонів євреїв. І хоч представники Ватикану наголошують, що це питання не включено в робочий розклад поточного візиту Папи Бенедикта до Ізраїлю, немає сумніву, що воно хвилює багатьох в єврейській державі.

Для рабина Ізраїля Лау його фотографія в однорічному віці є всім, що лишилось від життя перед тим, як нацисти заслали всю його родину в концтабори. Ще й тепер він не може без болю згадувати, як він востаннє бачив свою матір, коли йому було всього сім років:

«Моя мама була з нами в одному потязі. Ми – я і мій брат - прибули до великого табору для чоловіків в Ченстохові. Куди відправили жінок та малих дітей, ми не знали. Після війни я дізнався, що вона померла від тортур, хвороб і голоду в останні дні війни в концтаборі Равенсбрюк, в Німеччині».

Тепер Ізраїль Лау є головним рабином Тель-Авіва. Він згадує, що в концтаборі в Бухенвальді він вижив завдяки людині, що не була євреєм: «Він був офіцером-військовополоненим з Ростова. Називався Федір. Він ніби-то усиновив мене. І опікувався мною».

Але, як і багато інших в Ізраїлі, рабин Лау обвинувачує не євреїв в тому, що вони мовчали, коли нацисти знищували мільйони євреїв.

Це обурення віддзеркалюється в єрусалимському музеї-меморіалі Голокосту «Яд-Вашем», де зберігаються документи про жорстокості проти євреїв під час окупації нацистами Європи. Торік тут побувало більше мільйона відвідувачів.

Тут віддзеркалено і переконання, що тодішній папа римський Пій ХІІ не доклав достатніх зусиль, щоби припинити масове знищення євреїв.

Ватикан однак наполягає, що хоч Католицька церква в часи війни також опинилась під загрозою, але понтифік робив багато для порятунку євреїв. Свідчення тих, хто пережив Голокост, підтверджують, що папа Пій видав таємний наказ монастирям і церквам, щоб ті переховували в себе євреїв, завдяки чому було врятовано сотні тисяч людей. Також, кажуть у Ватикані, маловідомо про зміни у вченнях щодо євреїв, які відбулися в Католицькій церкві після Другої світової війни.

Отець Девід Нейгауз – священик-єзуїт єврейського походження, який досліджує відносини між євреями і католиками каже: «Думаю, що важливим кроком вперед, який зробила Католицька церква, стала її спроможність подивитись на себе критично, і почати процес переоцінки».

Серед примирливих заходів, які вжила Церква, стало оголошення антисемітизму гріхом і припинення вчення про те, що Христа вбили євреї.

Візит до Єрусалиму у 2000-му році папи Івана Павла Другого допоміг загоїти старі рани. Понтифік засудив переслідування католиками євреїв, де б то не було і коли б вони не ставались.

Однак багато хто вважає, що такі кроки – хоч і корисні – недостатні, щоби утамувати біль і гнів.

Рабин Ізраїль Лау визнає: «Я ніколи не забуду, і я не маю повноважень прощати».

Для нього, як і для багатьох інших жертв Голокосту, біль ще надто сильний, а пам’ять надто свіжа для того, щоби вже тепер поставити крапку в цій історії.
XS
SM
MD
LG