Американська економіка, як виглядає, поступово оклигується від рецесії. Однак рівень безробіття в країні залишається високим. Чимало містечок втрачають робочі місця через переїзд фабрик в країни Азії. Приклад такого експорту виробництва - велосипедний завод містечка Бедфорд у штаті Пенсильванія.
Американська економіка, як виглядає, поступово оклигується від рецесії - пожвався ринок нерухомості і роздрібної торгівлі, банки виявляють готовність повернути уряду надані кредити, зросла продуктивність і зарплати. Однак рівень безробіття в країні залишається високим. Експерти побоюються, що перші показники відродження економіки можливо затьмарять показники по безробіттю, що сягнули майже дев’яти відсотків.
Бедфорд схожий на інші містечка у штаті Пенсильванія. На перший погляд, життя протікає нормальним руслом. Мешканці міста, з приходом весни, негайно хлинули на берег річки зі своїм рибальським спорядженням.
Що відрізняє Бедфорд, так це місцева промисловість. Гордість міста - велосипедний завод, на якому щодня збирають понад двісті моделей. Кожний велосипед оснащений товарним знаком – алюмінієвими трубами -- і на кожному напис «Ручна робота. Зроблено у США». Коштує ця машина більше тисячі доларів.
Але нещодавно власник заводу - канадська корпорація Дорел - оголосила про те, що виробництво переїжджає на Тайвань. Робітники заводу важко зустріли це повідомлення.
Майк Міллер – працює тут художником. Він каже, що не здивується, якщо і його робоче місце експортують в Азію: «Багато з нас підозрювали, що це станеться. Все виглядало дуже підозріло».
Закриття заводу означає, що на вулиці опиниться 300 людей. А безробіття у місті і так високе -- 13 відсотків. Міллер буде серед перших, кого звільнять. У додаток до зарплати він отримає платню за ще один тиждень – це все.
У 2008-му році Дорел мав рекордні прибутки. А з експортом заводу в Азію зможе заощадити 4 мільйони доларів на рік. Джеремая Джонсон пішов з виробництва минулого місяця. Він говорить: «Подивіться як Дорел працює – спочатку вони щось купляють, відтак починають робити це дешево, а потім роблять це деінде».
Керівництво компанії заперечує, що завод був придбаний з метою експорту його виробництва, і наполягає, що деякі виробничі операції залишаться у Бедфорді. Мешканці ж міста обурені.
«Враження таке, що вибили стілець, на якому сидиш. Це жахливо для маленького містечка, як наше».
«Я можу Вас запевнити, це нас зруйнує».
«Дуже, дуже сумно».
«Ми повинні втримати бізнес в Америці».
«Для багатьох людей, і зокрема у цій частині країни, важливо знати, що це було зроблено у Бедфорді».
Закриття виробництва заплановане на кінець цього року. Майк Міллер робить непривабливе передбачення: «Безробіття зросте неймовірно. Людям буде важко знайти роботу навіть у ресторані швидкого обслуговування».
Бедфорд, як і десятки інших американських міст, опинився перед проблемою створення нових робочих місць у пост індустріальний період.
