Спеціальні потреби

Чи вдасться Обамі і Медведєву замінити Договір СНО-1?


Президент Сполучених Штатів Барак Обама планує зустрітися з російським керівником Дмитром Медведєвим під час відвідин Москви 6-8 липня. Одним із питань, які вони обговорюватимуть, є нова угода, що замінить Договір про скорочення наступальних стратегічних озброєнь, чинність якого вигасає на початку грудня. Які є перспективи досягнення нової угоди?

Під час зустрічі в Лондоні першого квітня президент Обама і російський керівник Медведєв погодились відновити переговори про угоду, яка замінила б договір СНО-1. Кілька днів пізніше, п’ятого квітня, у промові, виголошеній у Празі, Обама звучав оптимістично:

«Для скорочення кількості боєголовок і арсеналів ми цього року матимемо переговори з росіянами про новий договір у справі скорочення стратегічних озброєнь. Я з президентом Медведєвим розпочав цей процес у Лондоні, і намагатимуся досягти нової угоди до кінця цього року, угоди, яка буде юридично зобов’язуючою і достатньо солідною».

Переговори про Договір СНО-1 (відомий також як СТАРТ-1) проходили у 80-х роках. Документ був підписаний президентом Джорджем Бушем старшим і тодішнім президентом СРСР Михайлом Горбачовим у 1991 році, і набрав сили у 1994 році.

Обсягом у понад 1000 сторінок, СНО-1 є одним з найскладніших договорів в історії, що стосується скорочення ядерних озброєнь.

Виконавчий директор приватної, незалежної Асоціації з контролю озброєнь Дерилл Кімболл каже, що СНО-1 був дуже важливим договором:

«Він був підписаний у час, коли Радянський Союз розвалювався, коли закінчувалась холодна війна. До 2001 року він скоротив американські і російські стратегічні ядерні арсенали із приблизно десяти тисяч боєголовок кожної із сторін до шести тисяч. Він також обмежує кількість стратегічних систем доставки, таких як ракети і бомбардувальники – до не більше 1600 кожної із сторін. Він також встановлює далекосяжну систему моніторингу і перевірки, включно з дванадцятьма видами перевірок на місці і важливими обмінами даних про ракетні арсенали кожної із сторін та характеристиками польоту ракет».

Після зустрічі першого квітня президенти Обама і Медведєв оприлюднили заяву, в якій сказано, що вони працюватимуть над юридично зобов’язуючим документом і намагатимуться досягти нижчих рівнів від тих, які передбачені іншою угодою, так званим Московським договором з 2002 року. Цей договір зобов’язує обидві сторони до 2012 року скоротити арсенали до числа між 1700 і 2200 боєголовок. Обидва президенти доручили учасникам своїх делегацій представити звіт про поступ на переговорах ще до московської зустрічі.

Кімболл каже, що це необхідне для досягнення масштабних скорочень стратегічних ядерних арсеналів:

«Сполучені Штати мають приблизно 2200 ядерних боєголовок, тоді як росіяни між 2000 і 3000. Велика кількість збройних одиниць у стані підвищеної готовності, і вони можуть бути запущені протягом лічених хвилин, і попросту це позування, ядерне позування, яка несумісне з реаліями сьогодення».

Колишній високопосадовець Державного департаменту за адміністрації президента Буша, а тепер співробітник філіалу німецького Фонду Маршалла у США Дейвід Креймер каже, що, незважаючи на зобов’язання обох сторін скоротити стратегічні ядерні озброєння, ще слід полагодити деякі проблеми:

«Проблеми щодо Договору СНО-1 стосуються того, що робиться з боєголовками після їх усунення з ракет. А також зберігання самих ракет. Немає жодних дебатів на тему юридично зобов’язуючого договору, тому що є угода в цій справі. Але ідеться про те, як рахувати, і що це таке боєголовка, і що сторона робить опісля з ними – чи вони повинні бути знищені, чи десь зберігатися. Час від часу порушується справа їх кількості. Залишається питання, як далеко обидві сторони можуть іти. Згідно з Московським договором, обидві сторони можуть мати більше 1700 боєголовок. В проекті угоди, яка має замінити СНО-1, говориться про приблизно 1500 боєголовок, хоча чиниться тиск, щоб це число було навіть ще менше».

Експерти також кажуть, що цікаво буде побачити, чи Москва пов’яже поступ на переговорах з відмовою США від планів про розгорнення у Східній Європі системи протиракетної оборони. Американські офіційні особи вже відкинули можливість будь-якої пов’язаності.

Дейвід Креймер каже, що кінець кінцем Москві більше потрібен цей договір, ніж Вашингтону:

«Тому що їхня інфраструктура ядерної зброї погіршується, і вони неспроможні втримати її нинішній рівень. Це - по-перше. По-друге, якщо б, хоча ніхто цього не бажає, якщо б відновилася гонка озброєнь, Росія не могла б конкурувати. Тому, з обох країн, Росія повинна бути найбільш зацікавлена у зменшенні рівня ядерних озброєнь».

Експерти кажуть, що перед обома делегаціями на переговорах стоїть проблема часу. Вони додають, що хоча чинність Договору СНО-1 вигасає 5 грудня, нова угода мусить бути завершена до серпня, щоб її могли вчасно ратифікувати Сенат США і парламент Росії.

XS
SM
MD
LG