Спеціальні потреби

І від законодавців вимагають тугіше затягати пояс





Протягом багатьох місяців, відколи почалась криза, керівники корпорацій, що зазнали краху, перебували під шквалом гострої критики за марнотратство, передусім за подорожування приватними літаками. Найголосніше критика лунала з боку Конгресу - хоч поїздки деяких сенаторів є також коштовні - а фінансує ці променади на широку ногу ніхто інший, як пересічний платник податків.

Виявляється, що у декого з конгресменів також ніс у пушку – адже дехто з них віддає перевагу коштовним приватним літакам, навіть маючи дешевшу альтернативу подорожувати, як прості смертні.

Ще не так давно громадськість була обурена, коли наприкінці минулого року генеральний директор збанкрутілого Дженерал Моторс Рік Ваґонер прилетів до Вашингтона на приватному літаку просити гроші з федерального бюджету на врятування компанії.

Представник Групи громадян проти урядового марнотратства Том Шатз безкомпромісно заявляє: «Це ляпас по обличчю платників податків. Прилетіти до Вашингтона на корпоративному літаку і просити гроші. Це просто обурливо».

Відтак преса, групи захисту прав громадян та законодавці з неабияким хистом взялись за підрахування: скільки ж коштують американському платникові податків недешеві звички корпоративної Америки. І чи не найголосніше від усіх босів авто індустрії критикував Конгрес. Втім, як виявляється, звичку подорожувати по-королівському мають і деякі сенатори. А підрахувати, скільки коштів на такі подорожі пішло з бюджетних фондів, взявся сайт Politico.com. Він опублікував ось такі дані:

Сенатор-республіканець з Техасу Джон Корнін проводив свою кампанію під гаслом зменшення урядових витрат. Утім за шестимісячний період (від жовтня по березень), він витратив на подорожі більше, ніж будь-який інший сенатор - 150 тисяч доларів лише на приватні та комерційні авіа польоти.

На другому місці у змаганнях на марнотратство є демократ із Нью-Йорку Чак Шумер - понад 140 тисяч доларів. 111 тисяч доларів з цієї суми витрачено лише на чартерні рейси навколо Нью-Йорка.

Представник групи Платники податків за здоровий глузд Стів Еллис каже, що ці сенатори думають, що їх час та енергія важливіші за обов’язок бути обережним з бюджетними коштами.

За даними, опублікованими сайтом Politico.com, Корнін та Шумер витратили у десять разів більше коштів, ніж їх колеги, які задовольняються звичайними комерційними рейсами. Так, лише за вісім днів на польоти між Вашингтоном та Нью-Йорком Шумер витратив майже 20 тисяч доларів. Сенатор Корнін заплатив 38 тисяч доларів на транспортування працівників його офісу до курортного містечка Сент Майклс на східному узбережжі у Меріленді.

Обидва сенатори відмовляються коментувати оприлюднені Politico.com дані. Втім речник Шумера заявив, що сенатор не мав іншого виходу, адже під час кампанії він обіцяв відвідати принаймні один раз на рік всі шістдесят два повіти штату Нью-Йорк, до більшості яких комерційних рейсів немає.

В свою чергу речник сенатора Корніна каже, що чартери часто є єдиною практичною альтернативою, щоб вчасно дістатися у різні куточки великого штату Техас.

Для порівняння: квиток комерційного рейсу між Нью-Йорком та Олбані коштує 218 доларів; а за цей же переліт чартером сенатор Шумер заплатив понад три з половиною тисяч бюджетних доларів.

То ж як регулюються витрати законодавців?... Кожний сенатор, в залежності від розміру штату, дістає на утримання офісу від двох до чотирьох мільйонів доларів щорічно. Як правило, на подорожі з цих грошей іде лише 5 відсотків, а решта – зарплати та інші витрати, пов’язані з діяльністю офісу. Втім, прослідкувати, як саме кожний окремий сенатор розподіляє ці гроші досить важко. І тут все зводиться до особистої відповідальності. Одні літають приватними літаками; а інші, як от конгресмен з Юти Джейсон Чаффетс, заощаджують кошти навіть на найнеобхіднішому - оренді - проживаючи у власному кабінеті на Капітолійському пагорбі. Про своє скромне житло він каже, що це не «елітний клуб», як всі собі уявляють, але жити можна.

Таких фінансово відповідальних колег у конгресмена Чаффетса - які, у буквальному розумінні слова, живуть на роботі - близько сорока. І вже безперечно, що коли йдеться про подорожі - то їх асистенти замовляють квитки «економ» класу.
XS
SM
MD
LG